Верховній Раді України.
Президентові України В. Януковичу.
Ієрархам традиційних Українських церков.
Громадськості Прикарпаття.
Засобам масової інформації області.
Як стало відомо із засобів масової інформації, група народних депутатів України (Царьков Є.І. – Комуністична партія України, Цибенко П.С. – Комуністична партія України, Кузьмук О.І. – «Партія регіонів», Гриневецький С.Р. – «Блок Литвина») подала до Верховної Ради України проект Закону України “Про внесення змін до Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років». Серед іншого вони пропонують законодавчо запровадити масове використання на урочистих заходах та вивішування на офіційних державних установах червоного прапора неіснуючої російсько-більшовицької держави СССР.
Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, розцінюємо таку законодавчу ініціативу як грубе порушення статті 20 Конституції України, вияв цинічного глуму над пам’яттю мільйонів українців, винищених під червоними прапорами совєтським режимом, як прояв лакейського прислужництва перед Кремлем, що оголосив себе спадкоємцем більшовицького СССР.
У розв’язанні самої совєтсько-німецької війни однаково завинили обидва тоталітарні режими – і більшовицький, і нацистський, які до 1939 року були військово-політичними партнерами. Війна забрала мільйони людських життів. Точних даних про загиблих немає й до сьогодні. Але й ті приблизні цифри, що їх називають різні історики, просто жахають – від 15 до 28 мільйонів тільки з боку військових, не беручи до уваги неймовірно великі жертви серед мирного населення.
Друга світова війна – це трагедія українського народу. Маючи сьогодні власну Українську державу, українці повинні добре пам’ятати цей урок та належно вшанувати усіх її ветеранів – незалежно від того, в якій із армій вони змушені були воювати.
Ми, депутати Івано-Франківської обласної ради, низько схиляємо голови перед десятками мільйонів українських жертв, військових і цивільних, незалежно від того, в якій армії вони загинули чи жертвою якого окупанта стали – нацистського чи більшовицького. Особливу шану віддаємо воякам Української Повстанської Армії, що єдині в тій війні воювали за інтереси Української нації і за створення Української держави.
Не вважаємо, що встановлений совєтським режимом день 9 травня є днем перемоги українського народу. Прийшовши на зміну нацистській окупації, він приніс йому безмірні страждання – голод, політичні репресії, знищення мільйонів українських родин, вивезення на Сибір, виселення з прадавніх отчих земель, втрату українських етнічних територій, денаціоналізацію, руйнування українських церков, культури, традицій, знущання над мовою тощо. Перемогою для нас, українців, є День Незалежності – 24 серпня. Бо саме в цей день 1991 року постала сучасна Українська Держава й звершилася віковічна національна мрія. І саме в цей день реальністю стала ідея, за яку у Другій світовій війні українці поклали на вівтар мільйони життів.
Звертаємось до Верховної Ради України та Президента України з пропозицією припинити дію Закону України «Про увічнення Перемоги у Великій Вітчизняній війні 1941-1945 років» і визнати 9 травня Днем пам’яті за мільйонами безневинно загиблих українців у Другій світовій війні.
Пропонуємо Ієрархам Українських традиційних церков у дні 8-9 травня відслужити скорботний молебень за упокій душ тих мільйонів українців, які стали жертвами Другої світової війни й тоталітарних режимів нацистської Німеччини та більшовицького СССР.
Закликаємо всіх українців проігнорувати ті блюзнірські «паради» і так звані «урочистості», що їх ініціюють комуністичні та інші україноненависницькі політичні сили в ці скорботні дні. Нехай пам’ять наших родичів, винищених і оглумлених більшовицьким режимом, пам’ять мільйонів закатованих українців, пам’ять героїчних борців ОУН та УПА й наша національна честь будуть дороговказом для нашої совісті і наших дій.
Прийнято на п’ятій сесії Івано-Франківської обласної ради 15 квітня 2011 року.