Десь з-за куліс лунали кобзи звуки,
З віршів Шевченка лились вічності слова,
Він так по-братськи простягає руку,
Він так по-батьківськи Вкраїну обійма.
9 березня у районному Будинку культури відбувся урочистий захід зі вшанування пам’яті вічного героя України, невмирущого митця слова, нездоланного побратима, Кобзаря, палкого патріота, через роки – сучасника сьогодення Тараса Григоровича Шевченка, який назавжди став символом історії українського народу.
В святковому залі зібралося багато глядачів, щоб віддати належне людині, яка і досі промовляє до нас через рядки своїх віршів, застерігає, розповідає, втішає. Т.Г.Шевченко став прикладом для наслідування багатьох поколінь, з його творів розпочинаються шкільні уроки української літератури, його словами вшановують українську мову, його імені присвячені нагороди, під його гаслами організовують всеукраїнські та міжнародні конкурси, творчі вечори, а його постать ніколи не зникне з українського серця, з української оселі.
Розпочали урочистість з покладання квітів до пам’ятника Т.Шевченкові. Згодом очільник відділу освіти Косівської РДА В.Я. Козьменчук ґрунтовною доповіддю ознайомив присутніх з творчістю Тараса Шевченка, з його неоціненним внеском у культуру, освіту, історію України. «Шевченко – це людина, яка по крутизнах життя піднеслася до вершин. А його творчість – це бойова, активна сила, яка й донині безпосередньо впливає на нашу молодь» – виголосив Володимир Ярославович.
Того дня дух Шевченкової душі витав поміж кожного, полонив серця, звеличував. Бабусі потай витирали сльози, а юнаки та дівчата – вдивлялися в глибину сцени, де відбувалося театралізоване дійство.
Поміж сценізованими невеличкими п’єсами виконавці співали українські пісні, читали вірші, сміялися крізь сльози. Це було варте того, щоб побачити, бо косів’яни змогли показати, хоч і на мить, та так, щоб надовго запам’яталося, Тарасову долю, одну із змістовних картин Шевченкового життя.
Мирослава ДОЛИНЧУК.