Користь для ЗСУ і людей

5 Листопада, 2023 | Коментувати | Переглядів: 1 436

Косівська філія Івано-Франківського обласного центру зайнятості і Космацька сільська рада одні з перших в області уклали угоду про важливий вид суспільно-корисних робіт — плетіння маскувальних сіток для Збройних сил України.

«Йдеться про реалізацію одного з багатьох напрямків урядового проекту «Армія відновлення», започаткованого у березні 2023 року, — розповів «Гуцульському краю» директор Косівської філії Івано-Франківського обласного центру зайнятості Віталій Васильович Кічеряк.

— З початку впровадження проекту вже 342 особи, зареєстровані у нашому центрі як безробітні, отримали суспільно-корисну роботу, здебільшого це — надання соціальних послуг у місцях компактного проживання внутрішньо переміщених осіб, роздавання гуманітарної допомоги, соціальний супровід людей з обмеженими фізичними можливостями та кризових сімей тощо».

Коли у переліку проекту «Армія відновлення» з’явилося плетіння захисних сіток, центр зайнятості відразу ж повідомив про це всі громади Косівщини. Першою і найбільше зацікавилася — Космацька. Там з початку повномасштабної війни при церкві Пресвятої Трійці з ініціативи і під керівництвом її настоятеля, отця Ігоря Андрійчука десятки людей плетуть сітки щодня і добровільно.

Спершу космацькі волонтери сумнівалися, чи треба їм брати за цю роботу зарплату. Але зрештою знайшли компроміс із власним сумлінням: вони зарплату чесно відпрацьовуватимуть, а не отримують, як соціальну допомогу. Хтось продовжує плести сітки безкоштовно, а свою зарплату віддає на потреби ЗСУ або на придбання матеріалів для виготовлення тих же сіток. Хтось зрадів можливості отримати хоч якусь копійчину і страховий стаж — для них це важливо. Зрештою, якщо держава винайшла кошти на оплату такої праці, то чому б не скористатися нагодою допомогти і війську, і своїй родині?

«Для реалізації урядового проекту «Армія відновлення» Косівська райдержадміністрація видала розпорядження про організацію суспільно-корисних робіт на Косівщині, — пояснює директор Косівської філії центру зайнятості. — Відповідні рішення ухвалили територіальні громади. Кожна вказувала, які види робіт їй потрібні, скількох осіб планують до ‘них залучити, скільки коштів на це ‘потрібно. Ми передаємо цю інформацію в обласний центр зайнятості, після чого на рахунок громад чи організацій, з якими співпрацюють виконавці суспільно-корисних робіт, переказують кошти з Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття — як заробітну плату для працевлаштованих».

Спочатку договір з центром зайнятості на виготовлення захисних сіток для ЗСУ підписала Космацька громада і її п’ятеро мешканців, потім — 10, а тепер — уже 22 особи. Підтягнувся і Косів — у місті 10 сіткарок отримують мінімальну заробітну плату. Серед працевлаштованих (і в Космачі, і в Косові) є внутрішньо переміщені особи, але їх мало» і їхня кількість постійно змінюється, бо переселенці часто міфують. Інші громади району поки що не виявили інтересу до організації такого виду суспільно-корисних робіт. Хоча у селі Кобаках вже є охочі.

У Космачі сітки виготовляють у майже десяти різних локаціях, у Косові — у двох: в приміщеннях ГО «Гуцульські волонтери» та центру дитячої творчості.

Віталій Кічеряк пояснює, що з бюджету оплачують лише мінімальну зарплату кожному працевлаштованому сіткареві. Матеріали для виготовлення маскувальних сіток, гроші на їх перевезення треба шукати самим, їх купують за доброчинні кошти.

Цікавлюся у директора районного центру зайнятості, хто і як контролює перебування цих людей на роботі, скільки часу і чи сумлінно вони працюють?

«Це обов’язок організацій, які уклали з нами угоду: Космацької сільської ради і ГО «Гуцульські волонтери», — пояснює Віталій Кічеряк. — їхні представники ведуть табелі обліку робочого часу, готують акти виконаних робіт і передають нам звіти. Після цього ми переказуємо кошти для виплати зарплати на рахунки цих організацій. Можу сказати, що в Космачі діє подвійний контроль.

Отець Ігор дуже переймається цим питанням. Він навіть «кастинг» провів, обираючи серед місцевих волонтерів тих, хто заслужив першочергове право отримувати зарплату за виготовлення сіток, хто сумлінно працюватиме, а не лише рахуватиметься на роботі. Парох майже щодня на власному автомобілі їде у кожну локацію, де плетуть сітки, цікавиться роботою, контролює якість готових виробів. У Косові наглядає за цим процесом голова ГО «Гуцульські волонтери» Юлія Таринська».

Віталій Кічеряк наголосив, що організувати таку роботу можна в кожній громаді, аби було бажання влади та місцевих жителів. Це вигідно всім: українське військо отримає більше маскувальних сіток, а місцеві жителі — додаткові кошти у сімейний бюджет, страховий стаж і соціальний статус.

Директор Косівської філії обласного центру зайнятості Віталій Кічеряк додав, що у рамках урядового проекту «Армія відновлення» є ще два види оплачуваних суспільно-корисних робіт, які можуть підійти місцевим волонтерам: консервування продуктів і пошиття одягу та амуніції для потреб ЗСУ.

Хто зацікавився — зголошуйтеся і прямуйте у районний центр зайнятості.

Аліса Мудрицька.
«Гуцульський край», №44, 3.11.2023 р.

Коментарі