7 порад від Незламних: як НЕ треба реагувати на людей з протезами
26 Квітня, 2023 | Коментувати | Переглядів: 48
Важливо, щоб українці й українки знали та вміли спілкуватися з людьми, які пережили травми. Ветерани і пацієнти центру «Незламні» розповіли учасникам Міжнародного форуму з реабілітації у Львові, як не треба поводитися, коли зустрічаєш людину з вадами обличчя чи з протезом.
Не витріщайся. Не варто пильно розглядати людину з вадами обличчя чи з протезом. Навіть тоді, коли вам її дуже шкода і ви їй дуже вдячні. Це змушує ніяковіти й почуватися не комфортно.
Не кажи «Одужуй!». Якщо ви зустріли людину з протезом у публічному місці, то, ймовірно, вона вже одужала. А втрачена кінцівка, на жаль, вже не відросте, навіть, якщо ви цього будете бажати від щирого серця.
Не розпитуй. Наші пацієнти пригадують випадки, коли з ними намагалися зав’язати розмову, щоб продемонструвати підтримку. Інколи люди запитують про історію поранення чи травмування або про деталі реабілітації. Не всім приємно згадувати цей досвід, тому спершу варто запитати: чи комфортно людині розмовляти про досвід поранення та реабілітації.
Не демонструйте жалість. Жаліти когось, співчувати чи відчувати емпатію до травмованої людини, а особливо — до наших захисників — це нормально. Проте ці почуття варто проявляти у конструктивний спосіб, наприклад, — демонструючи підтримку чи щире здивування, як добре людина справляється.
Не уникайте. Є чимало людей, котрі ніяковіють чи почуваються незручно, коли зустрічають когось з вадами обличчя чи з протезом. Люди не знають, як поводитися, не знають, про що говорити. Травмовані чи протезовані люди є повноцінними членами нашого суспільства, а дуже часто — з особливими заслугами, їх не можна уникати.
Поговоріть з вашими дітками. Найкраще — завчасно. Діти часто поводяться безпосередньо. Поясніть їм, що таке протез і чому він з’являється. Це допоможе вам уникнути незручних ситуацій, коли ви зустрінете когось з вадами обличчя чи з протезом.
Комунікуйте. Людські стосунки й людські реакції — це завжди індивідуально. Неможливо напрацювати вичерпний перелік ситуацій і рекомендацій на всі випадки життя. Але є одне універсальне правило: про будь-яку дію чи намір варто спочатку запитати. І тільки після отриманої згоди можна продовжувати розмову, підбадьорювати, співчувати чи допомагати. А, можливо, буде краще — разом помовчати.
Національний реабілітаційний центр «Незламні».
Коментарі
Написати коментар
Реклама у Косові
Косівський фотоальбом
Гуцульщина
