«Дім. Спогади» — таку назву має артінсталяція для Української антарктичної станції «Академік Вернадський». її створили на запит Національного антарктичного наукового центру (НАНЦ). За дизайн відповідала команда Balbek bureau, а за виробництво — дослідно-конструкторське бюро «Майстерня Чудес».

Станція «Академік Вернадський» розташована на острові Галіндез архіпелагу Аргентинські острови. На її території є старий паливний бак, який давно не експлуатують за призначенням. Ця споруда — чи не перше, що бачать чотири тисячі туристів, які щорічно відвідують станцію під час антарктичного літа. Вона потрапляє на більшість фото, які залишаються на згадку про подорож Антарктидою.

Завданням команди Balbek bureau було перетворити паливний бак на об’єкт, привабливий для туристів та органічно вписаний в антарктичні пейзажі. Інсталяція мала знайомити гостей станції з нашою культурою, адже для багатьох іноземців — це перша точка контакту з Україною.

Основним фактором, на який зважали під час проектування, були суворі погодні умови. Головна вимога до конструкції — стійкість до низької температури (від +5 до -30 °С), шквального вітру (до 40 м/с) та майже 300 днів опадів на рік.

На острові мешкають понад 3,5 тисячі пінгвінів. Інсталяцію необхідно було зробити безпечною для місцевої фауни та водночас досить міцною, щоб пінгвіни не могли розібрати деталі на гнізда.

Викликом стали й умови транспортування та спорудження. Конструкцію, виготовлену в Києві, мали збирати на місці, без професійної техніки. Продумати потрібно було й подальшу експлуатацію, щоб догляд за об’єктом (як-от зчищення намерзлого снігу) не був трудомістким.

Для 12-ти українських полярників станція «Академік Вернадський» — це помешкання вдалині від дому. З огляду на це, Balbek bureau — запропонували створити інсталяцію, натхненну типовим українським будинком — таким, що асоціюється з теплом, затишком і канікулами в “бабусі. Для наших дослідників — це живий спогад про найрідніше.

Для гостей станції — натхнення запланувати візит до самої України.

Архітектори проаналізували будівлі в різних областях і склали збірний образ українського будинку — з шиферним дахом, димарем і характерними вікнами. Відтворити його вирішили за допомогою тонкого деталізованого каркаса навколо бака. Інсталяція мала нагадувати ескіз олівцем: ніби хтось пригадує свій дім і робить замальовку по пам’яті.

На стінах бака вирішили розмістити мініекспозицію — борди із символічними предметами: гілки смереки, фрагмента вишиванки та зразком визнаної ЮНЕСКО Косівської мальованої кераміки, залитими епоксидною смолою.

Старий паливний бак пофарбували в антарктичний — блакитний. Навколо інсталяції, аби будиночок можна було обійти, змонтували подіум. Конструкцію додатково посилили, щоб вона витримувала різкі пориви вітру та зледеніння. Експозицію доповнили актуальним супровідним текстом.

Виробництво інсталяції розпочали в грудні 2021 року. Через рік від початку роботи над проектом інсталяція набула нових сенсів. Для мільйонів людей, які вимушено залишили рідні міста й села через російську агресію, повернення додому стало головною мрією та стимулом не опускати руки навіть в темні часи.

«Ми віримо, що війна завершиться нашою перемогою, і українці творитимуть нові спогади з тепла своїх домівок. А наш будиночок посеред Антарктиди й далі слугуватиме листівкою для туристів і працівників станції», — коментують Balbek bureau.

Home ideas supply
«Гуцульський край», №13, 31.03.2023 року

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *