Любов Йосипівна Чулак народилася, росла і закінчила восьмирічну школу в місті Коломиї. Вступила на навчання до Кременецького педучилища і здобула професію вихователя. У 1993 році приїхала із сім’єю у Косів. У той час важко було знайти роботу за спеціальністю, тому педагогиня силяла ґердани та продавала їх на Смоднянському базарі.
— Мої діти відвідували дитячий садок на Москалівці, — згадує Любов Йосипівна. — Я мріяла працювати вихователем. Щоб не втратити кваліфікації, брала активну участь в організації’ дитячих свят. Одного разу, на день святого Миколая, я з моїм чоловіком та ще з однією мамою показали дітям музичну казку «Котик і Півник». Після цієї вистави мені запропонували працювати вихователем у садочку. До інституту мене «відправила» тодішня директорка Людмила Петрівна Бойчук «Любо, іди вчитися! У нас логопедичний пункт без логопеда!». І я їй безмежно вдячна за це!
Коли пані Люба готувалася до вступних іспитів, то згадала про підручники, які привезла додому з педучилища. Знайшла коробку з книжками і помітила серед них зошит.
— Я його відкрила і зрозуміла — це знак! Зошит був підписаний «Логопедія. 1 курс». Це були мої конспекти і єдиний зошит, який я забрала додому з педучилища, — каже Любов Йосипівна.
Після закінчення Прикарпатського університету ім. Василя Стефаника, з 2005 року і дотепер, Любов Чулак працює вчителькою-логопедом логопункту при Косівській початковій школі. Обслуговує чотири заклади міста Косова: початкову школу, ДНЗ №3, ліцей №1, ліцей №2. Заняття проводяться у логопункті і входять у навчальний процес.
Додатково працює асистентом кафедри професійної освіти та інноваційних технологій Прикарпатського національного університету їм. В. Стефаника.
— Мабуть, усі діти в ранньому віці неправильно вимовляють один або кілька звуків. До якого віку це нормально? Коли потрібно звертатися за допомогою до логопеда?
— Мовлення у нормі розвивається до трьох років. У трирічному віці дитина повинна уже говорити реченнями, але може не вимовляти шиплячих звуків (Ш,Ж,Ч) і сонорних (Л,Р). Шиплячі звуки з’являються у дітей чотирирічного віку. Сонорні — у віці від п’яти до шести років. Якщо у трирічному віці дитина шепелявить — це є нормою. Коли ж п’ятирічна дитина не вимовляє шиплячих звуків — це є порушенням мовлення.
Чим старша дитина, тим важче проходить етап корекції. Наведу приклад: п’ятирічна дівчинка навчилася вимовляти звук Р і, зайшовши до класу, гордо і впевнено каже: «Добррррий день» . В той час семирічний хлопчик, який навчився вимовляти звук Р, ніяк не може звикнути до правильної вимови. Йому здається, що всі звертають на нього увагу, і він соромиться. Вміючи вимовити звук Р, дитина не використовує його. Процес автоматизації (введення) звука в активне мовлення триває набагато довше.
— Чи можуть спричинити проблеми з вимовою звуків сюсюкання дорослих з ними у сім’ї?
— Звичайно, велике значення має мовлення батьків. Дитина чує «сюсюкання» і сприймає це як правило. Більше того, це закріплюється, коли батьки радіють, чуючи шепеляве мовлення дитини. Дорослі наслідують мовлення дитини, а дитина в той час наслідує мовлення батьків. І тут — замкнене коло. Часто чую від батьків: «Ой, а мені це так подобається! Та нічого — виросте і зрозуміє».
Так, виросте дитина і зрозуміє, що навколо усі говорять не так, як вона, і з цього чаєу починає комплексувати, соромитися свого мовлення, менше спілкується із оточуючими. Часто у таких дітей можна діагностувати невроз. Вони нервуються тоді, коли їх ніхто не розуміє.
— Чи «заражаються» діти дефектом мовлення якогось звука від родичів?
— Щодо вимови окремих звуків, то спадковість може проявлятися тільки у будові артикуляційного апарату. Наприклад: коротка вуздечка, малий чи, навпаки, дуже великий язик. Але в основному впливає наслідування дитиною своїх батьків. Дитина відтворює звуки так, як чує. І якщо у сім’ї тато не вимовляє звук Р, а дитина його дуже любить, то вона буде старатися говорити так, як він.
У мене був випадок, коли хлопчик вимовляв звук Р добре у дошкільному віці. А в першому класі, при обстеженні, у нього виявили картавість. Причина: хлопчик почав наслідувати мовлення свого найкращого друга, з яким сидів за партою. Обидвоє приходили на заняття і разом вчилися правильно говорити.
— Який найоптимальніший вік для занять з логопедом. Коли починати?
— Все залежить від того, на якому етапі проходить розвиток мовлення у дитини? Чи відповідає нормі спотворена вимова тих чи інших звуків? Чи говорить дитина взагалі? Одним діткам потрібно займатися з двох років («запускати» мовлення), іншим достатньо пройти корекцію у відповідному віці.
— Якими є мінімальний і може бути максимальний терміни (кількість) занять з логопедом? Від чого це залежить?
— Кожна дитина індивідуальна. І немає чітко визначеного часу. Одні діти уже через місяць після занять говорять правильно, інші можуть відвідувати заняття упродовж року. Велике значення має те, чи займаються батьки з дитиною вдома за рекомендацією логопеда. Адже язик — це орган нашого тіла і його потрібно тренувати кожного дня: виконувати вправи, рекомендовані логопедом. І якщо цього не робити, то процес корекції буде тривалим. Погодьтеся, якщо робити вправи два рази на тиждень (по 5 хв) у кабінеті логопеда, це не буде ефективним. Після постановки звука є наступні етапи: закріплення вимови ізольованого звука, автоматизація звука у складах, у окремих словах, у словосполученнях, реченнях, зв’язному мовленні.
— З вашого досвіду: у кого проблем з вимовою звуків більше — у хлопчиків чи у дівчаток?
— Хлопчиків було завжди більше, ніж дівчаток.
— Які дефекти мовлення логопеди вважають легкими, а які — важкими.
— Фонетичне порушення є найлегшим — це, коли діти не вимовляють звуки однієї групи, наприклад, тільки шиплячі або тільки сонорні. Наступний вид порушення: фонетико-фонематичне недорозвинення мовлення — це, коли діти не вимовляють дві і більше фуп звуків, а також не можуть їх розрізнити за звучанням. Тобто замінюють звук Ш на звук С, звук Р на звук Л. І замінюють їх не тільки в усному мовленні, а й у писемному. Найважчою вадою є загальне недорозвинення мовлення.
— Зараз у дітей більше чи менше проблем з правильною вимовою звуків, якщо порівнювати від початку вашої діяльності?
— Коли я почала працювати (2005 рік) вчителем-логопедом, дітей із дефектами мовлення було значно менше. В одному класі серед 20-ти учнів проблеми зі звуковимовою могли мати 4–5. Зараз навпаки: з 20-ти дітей правильно говорять тільки 4–5 дітей.
Я пояснюю батькам, що мовлення — це складний процес, у якому беруть участь багато органів, а не один язик. Найбільше значення у цьому процесі має правильне дихання. Від нього залежить правильна вимова звука Р, темп і ритм мовлення. Я навчаю батьків та дітей, як правильно дихати діафрагмою. Язик може бути «готовий» до постановки звуків, але, якщо діафрагмальне дихання не сформоване, то звук Р дитина не зможе відтворити.
Батьки мене запевняють: «Але ж нас ніхто не вчив правильно дихати, і ми усі говоримо правильно!».
Я їм відповідаю: «Так, але в дитинстві ви не сиділи цілий день у хаті з телефоном. У вас його, на щастя, не було. Ви бігали на майданчиках, грали у командні ігри, стрибали через гумку, лазили по деревах, каталися на велосипедах, ролика, лижах, санах. Ваш організм розвивався і формувалося дихання без додаткових вправ».
До дитячого садка приходять діти, в яких є загальне недорозвинення мовлення. Вони або не говорять взагалі, або їхнє мовлення не є зрозумілим для оточуючих. І всі вони залежні від перегляду анімацій (ігор, мультфільмів тощо) у телефоні. Спостерігаємо, що навіть поїсти дитина не може без перегляду мультфільму.
Дитина вимагає спілкування чи якихось дій. Батьки ж вибирають телефон. Але він не вимагає мовлення. У телефоні герої самі говорять і відповідають. У дитини немає потреби розмовляти з телефоном. І навичка спілкування не розвивається, а навпаки, зникає. І це є однією із причин недорозвинення мовлення у дітей. Потім батьки йдуть до логопеда з надією, що він швидко все виправить. На жаль, цей процес не є швидким і легким. Найлегше у цьому процесі батькам (їм потрібно привести дитину на заняття), вчителю (йому потрібно використати на занятті свої педагогічні вміння). Але найважче — дитині.
— Розкажіть про свою студію «Логопедійка».
— У період карантину, від березня 2020 року, я і мій син почали роботу над великим проектом зі створення комп’ютерних інтерактивних ігор для дітей, що потребують логопедичної корекції. Назвали його «Логопедійка». Я, як учитель, складаю ігри згідно з корекційними програмами, затвердженими МОН України.
Якщо раніше я обмежувалася короткими інтерактивними іграми, які створювала у програмі PowerPoint, то зараз, завдяки синові (він знає мову програмування), зроблено інтерактивні “збірки для формування та розвитку мовлення. Це ігри для обстеження і корекції усного та писемного мовлення дітей, для формування мовлення в цілому (для немовленнєвих дітей), для розвитку лексичної та граматичної сторін мовлення, для розвитку слухового сприймання та фонематичного слуху, навички звукового аналізу та синтезу слів.
Завдяки таким іграм, кожен педагог зможе результативно провести урок дистанційно, що є актуальним сьогодні. Нашими іграми користуються педагоги України, їх використовують батьки дітей з особливими потребами для «запуску» мовлення. Усі ігри озвучені, тому вони підходять для навчання дітей із порушенням слуху.
Сайт нашої студії є в Інтернеті.
— Чи можна виправити дефекти мовлення у дорослому віці?
— Так, можна, але є одне «але». У дорослому віці важко навчитися вживати поставлений звук у активному мовленні. Наприклад, дорослий навчився правильно вимовляти звук Р. Уявіть собі, що людина повинна перевчити 80 тисяч слів, у яких є цей звук. Це так — ніби потрібно вивчити іншу мову. Наприклад, я скажу вам, що від сьогоднішнього дня звук М потрібно вимовляти як звук Ж. Чи зможете ви швидко переключитися на іншу вимову і не помилятися? Так само людина переключається на вимову правильного звука Р, і на це потрібен час, щоби мовлення було плавним без виділення (наголошення) виправленого звука.
У моїй практиці було двоє жінок, які у дорослому віці навчилися вимовляти звук Р. Одна із них — мама дівчинки, яка відвідувала логопедичні заняття. Після постановки звука я надала рекомендації, як ввести поставлений звук у активне мовлення. На жаль, чуда не сталося. У активному мовленні мої дорослі учениці не вимовляють цей звук правильно. Щоб цього досягти, потрібно інтенсивно працювати над самоконтролем і мати неабияку мотивацію.
— Чи можете дати універсальні поради батькам, котрі помітили у своїх дітей неправильну вимову звука чи звуків?
— Я часто чую від молодих мам: «Не колиши дитину, бо привикне, а я тоді буду змушена увесь час колисати!». Тому моя порада перша: колишіть своїх новонароджених дітей і обов’язково співайте їм колискові пісні. Кожне слово має певну кількість складів, наголос, а отже — і свій ритм. Дітей, у яких не сформоване мовлення або порушена складова його частина (говорить окремими звуками чи складами, не домовляє склади, переставляє склади місцями) у майбутньому буде «колисати» логопед! Співайте дітям колискові пісні, тримаючи їх на руках. Це допоможе дітям почути ваш тембр, дрижання голосових зв’язок і почати відтворювати свої перші лепетання та гуління.
Порада друга: говоріть зі своїми дітьми про все! Одягаючи дитину, підкріплюйте словами свої дії. Гуляєте з дитиною — не мовчіть, розповідайте про все, що бачите навколо. Ваше мовлення має бути чітким, плавним і виразним.
Порада третя: обов’язково розвивайте у дитини навички самообслуговування. Вчіть дитину одягатися і роздягатися, взуватися, застібати ґудзики, зав’язувати шнурівки самостійно. Це розвине мислення у вашої дитини та пришвидшить розвиток мовлення. Бо вони «крокують» разом.
Читайте, коментуйте, розповідайте, радійте кожному слову вашої дитини!
Щодо звуковимови: рекомендую звернутися за консультацією до логопеда, щоб не нашкодити дитині. Не заставляйте дитину вимовляти той звук, який вона не вміє. Бо часто діти, які говорили замість звука Р звук Л, або цей звук був відсутній (риба=… иба, рак=…ак) на вимогу батьків замінювали звук Р на велярний або «горловий» — ГР. Дітям так хочеться потішити вас звуком Р, що вони починають «гарчати». Не всі батьки вміють відрізнити звучання правильного звука від неправильного. І радіють, що нарешті дитина «ричить». А велярний (горловий) звук важко піддається корекції. У моїй практиці були такі випадки. Думаю, що батьки прочитають, упізнають себе і посміхнуться, адже проблеми уже позаду.
Дорогі батьки! Допомагайте своїй дитині стати успішною У житті. Адже перше, чим може представити себе людина у суспільстві — це мовлення!
Розмову вела Аліса МУДРИЦЬКА.
«Гуцульський край», №48, 2.12.2022 року