Параска Борук: «Тримаймося, бандерівці!»
9 Жовтня, 2022 | Коментувати | Переглядів: 744
Такого велелюддя виставкова зала Косівської регіональної організації Національної спілки художників України давно не бачила.
Відкривали спільну виставку двох іменитих митців: майстра художнього дереворізьблення Богдана Ходана зі Смодної та художника Антона Григорука з Косова, їхні роботи прийшли подивитися та оцінити колеги-митці, викладачі та студенти косівських фахового коледжу та інституту прикладного та декоративного мистецтва.
Після кількох років жорстких коронавірусних обмежень, після відчаю перших місяців повномасштабної війни люди спрагли за приємними новинами та красою. І першого і другого тут вистачало для всіх.
Голова Косівської регіональної організації НСХУ Іван Кочержук організував яскраве дійство з нагоди Дня художника, яке цього року відзначають 9 жовтня. На запрошення Івана Степановича зі столиці у Косів приїхав високий гість: заступник голови НСХУ, голова центральної контрольно-ревізійної комісії Спілки, заслужений діяч мистецтв Микола Кіщук.
Іван Кочержук нагадав присутнім, що Микола Кіщук народився у Косові (до речі, на Покрову, 14 жовтня). Його батько Микола Федорович Кіщук — знаменитий митець-різьбяр, державний діяч, став першим членом Спілки художників на Прикарпатті (1945 року). Відтак завдяки рекомендаціям Миколи Федоровича вже 1946 року в Спілку прийняли вісім місцевих майстрів, серед них був і знаменитий різьбяр Василь Іванович Кабин.
Присутні зацікавлено розглядали картини Антона Григорука. Він часто виставляє свої роботи, але цього разу приємно подивував несподіваним експериментом — спробував себе в абстракціонізмі. Творчий доробок Богдана Ходана вражав знавців і любителів традиційним дереворізьбленням, яке всі в один голос називали шляхетним і витонченим.
Письменниця, освітянка, літературознавиця Аделя Григорук принесла на виставку сигнальний примірник своєї нової книги-дослідження «Рука різця не випускала». Це різнобічний і детальний творчий портрет відомого майстра Василя Івановича Кабина — «людини, яка була біля витоків виробництва художніх речей на Гуцульщині, причетна до створення Косівської мистецької школи дереворізьблення, основи якої заклав Василь Девдюк — учитель Василя Кабина», — пікреслила Аделя Григорівна.
Виставки творчих робіт Антона Григорука та Богдана Ходана, розповідь Аделі Григорук про її нову книгу настільки цікаві, що вартують окремих дописів. Опублікуємо їх у наступних номерах «Гуцульського краю».
А дійство тривало. У його розпал до виставкової зали прийшла легендарна ткаля Параска Борук з Рожнова — членкиня Спілки художників України з 1986 року, заслужений майстер народної творчості України (2004).
У травні майстрині виповнилося 88 років.
Іван Кочержук зустрів гостю з підкресленою увагою і щирим пієтетом. Коли під час емоційного виступу майстрині її донька зробила крок з очевидним наміром перервати багатослів’я, властиве усім літнім людям, Іван Кочержук миттєво зупинив жінку одним поглядом, який важко було не зрозуміти: «Хай говорить».
Ба більше! Іван Степанович попросив у автора цієї публікації аудіозапис виступу Параски Борук — для історії.
«Параска Петрівна Борук — феноменальна жінка, — так представив її Іван Степанович студентам мистецького вишу. — Вона досконало знає побут, традиції, звичаї, вірування Гуцульщини; засновниця приватного музею старовини і сучасності Гуцульщини у селі Рожнові, заслужена майстриня народної творчості. Всі свої останні ткані роботи та діючі верстати Параска Петрівна подарувала нашій організації. Ця жінка за свого життя зробила для України набагато більше, ніж деякі багачі та президенти».
88-літню Параску Борук привели на виставку під руки. Однак немолода і квола жінка дала присутнім ефектний майстер-клас професіоналізму, оптимізму, патріотизму. її енергії і завзяттю можна позаздрити. Майстриня просила молодь постійно вчитися і вдосконалюватися, усім цікавитися, не соромитися запитувати, берегти та розвивати свій розум і талант, дбати про здоров’я, вірити в Бога. «Нас на світі щось тримає, — сказала Параска Петрівна. — Може тому, що ми, українці, віримо в Бога з маленьких літ».
Коли ж наостанок майстриня вигукнула: «Тримаймося, бандерівці», — знак оклику у цій фразі поставили гучні оплески всіх присутніх.
Нарешті настав час нагород. Заступник голови НСХУ Микола Кіщук привіз у Косів дві медалі та дві подяки від цієї організації. Щойно засновану спілчанську Медаль «За творчі здобутки» Микола Миколайович вручив Парасці Борук і Богданові Ходану. А ще гість зі столиці привіз подяки від НСХУ за збереження і популяризацію мистецтва рідного краю, звитяжну працю на освітянській та творчій ниві, ентузіазм і натхнення у розбудові засад культури України. їх адресовано письменниці Аделі Григорук і відомій мистецтвознавиці та керамістці Марії Гринюк. На жаль, Марія Миколаївна не змогла прийти на це дійство.
Голова регіональної організації НСХУ Іван Кочержук скористався присутністю столичного гостя та великої кількості зацікавлених осіб, щоб ще раз висловити прохання. Мистецька спільнота Косівщини, передусім члени Спілки та викладачі Косівського мистецького навчального закладу, мріють, щоб регіональна організація НСХУ отримала право хоча б раз на рік проводити у Косові виставку під назвою «Автентика і час», яка мала би статус всеукраїнської.
Бажано, щоб Ті проводили у вересні або жовтні. Іван Кочержук пояснив: «У цей період на Косівщині та Прикарпатті відбуваються значимі міжнародні та місцеві культурні події, зокрема мистецькі фестивалі. Престижна виставка такого масштабу пожвавить творче життя Гуцульщини та Косівщини, сприятиме обміну досвідом і професійному зростанню творчої еліти нашого краю», — переконаний Іван Кочержук.
Аліса Мудрицька.
«Гуцульський край», №40, 7.10.2022 року
Коментарі
Написати коментар