Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району

Параска Борук: «Тримаймося, бандерівці!»

9 Жовтня, 2022 | Коментувати | Переглядів: 744

Такого велелюддя виставкова зала Косівської регіональної організації Національної спілки ху­дожників України давно не бачила.

Відкривали спільну виставку двох іменитих митців: майстра ху­дожнього дереворізьблення Богдана Ходана зі Смодної та художника Антона Григорука з Косова, їхні роботи прийшли подивитися та оцінити колеги-митці, викладачі та студенти косівських фахо­вого коледжу та інституту прикладного та декоративного мистецтва.

Після кількох років жорстких коронавірусних обмежень, після відчаю перших місяців повномасштабної війни люди спрагли за приємними новинами та красою. І першого і другого тут вистачало для всіх.

Голова Косівської регіональ­ної організації НСХУ Іван Кочержук організував яскраве дійство з нагоди Дня художника, яке цього року відзначають 9 жовтня. На запрошення Івана Степановича зі столиці у Косів приїхав висо­кий гість: заступник голови НСХУ, голова центральної контроль­но-ревізійної комісії Спілки, за­служений діяч мистецтв Микола Кіщук.

Іван Кочержук нагадав при­сутнім, що Микола Кіщук народив­ся у Косові (до речі, на Покрову, 14 жовтня). Його батько Микола Федорович Кіщук — знаменитий митець-різьбяр, державний діяч, став першим членом Спілки ху­дожників на Прикарпатті (1945 року). Відтак завдяки рекомен­даціям Миколи Федоровича вже 1946 року в Спілку прийняли вісім місцевих майстрів, серед них був і знаменитий різьбяр Василь Іва­нович Кабин.

Присутні зацікавлено роз­глядали картини Антона Григо­рука. Він часто виставляє свої роботи, але цього разу приємно подивував несподіваним екс­периментом — спробував себе в абстракціонізмі. Творчий доробок Богдана Ходана вражав знавців і любителів традиційним дереворізьбленням, яке всі в один голос називали шляхетним і витонче­ним.

Письменниця, освітянка, літературознавиця Аделя Григорук принесла на виставку сиг­нальний примірник своєї нової книги-дослідження «Рука різця не випускала». Це різнобічний і детальний творчий портрет відо­мого майстра Василя Івановича Кабина — «людини, яка була біля витоків виробництва художніх ре­чей на Гуцульщині, причетна до створення Косівської мистецької школи дереворізьблення, основи якої заклав Василь Девдюк — учи­тель Василя Кабина», — пікреслила Аделя Григорівна.

Виставки творчих робіт Анто­на Григорука та Богдана Ходана, розповідь Аделі Григорук про її нову книгу настільки цікаві, що вартують окремих дописів. Опуб­лікуємо їх у наступних номерах «Гуцульського краю».

А дійство тривало. У його роз­пал до виставкової зали прийшла легендарна ткаля Параска Борук з Рожнова — членкиня Спілки художників України з 1986 року, заслужений майстер народної творчості України (2004).

У травні майстрині виповни­лося 88 років.

Іван Кочержук зустрів гостю з підкресленою увагою і щирим пієтетом. Коли під час емоційного виступу майстрині її донька зро­била крок з очевидним наміром перервати багатослів’я, властиве усім літнім людям, Іван Кочержук миттєво зупинив жінку одним по­глядом, який важко було не зро­зуміти: «Хай говорить».

Ба більше! Іван Степанович попросив у автора цієї публікації аудіозапис виступу Параски Борук — для історії.

«Параска Петрівна Борук — феноменальна жінка, — так пред­ставив її Іван Степанович студен­там мистецького вишу. — Вона досконало знає побут, традиції, звичаї, вірування Гуцульщини; засновниця приватного музею старовини і сучасності Гуцуль­щини у селі Рожнові, заслужена майстриня народної творчості. Всі свої останні ткані роботи та діючі верстати Параска Петрівна подарувала нашій організації. Ця жінка за свого життя зробила для України набагато більше, ніж дея­кі багачі та президенти».

88-літню Параску Борук при­вели на виставку під руки. Однак немолода і квола жінка дала при­сутнім ефектний майстер-клас професіоналізму, оптимізму, патріотизму. її енергії і завзяттю можна позаздрити. Майстриня просила молодь постійно вчи­тися і вдосконалюватися, усім цікавитися, не соромитися запитувати, берегти та розвивати свій розум і талант, дбати про здоров’я, вірити в Бога. «Нас на світі щось тримає, — сказала Па­раска Петрівна. — Може тому, що ми, українці, віримо в Бога з ма­леньких літ».

Коли ж наостанок майстриня вигукнула: «Тримаймося, банде­рівці», — знак оклику у цій фразі поставили гучні оплески всіх при­сутніх.

Нарешті настав час нагород. Заступник голови НСХУ Микола Кіщук привіз у Косів дві медалі та дві подяки від цієї організації. Щойно засновану спілчанську Медаль «За творчі здобутки» Микола Миколайович вручив Па­расці Борук і Богданові Ходану. А ще гість зі столиці привіз подяки від НСХУ за збереження і популя­ризацію мистецтва рідного краю, звитяжну працю на освітянській та творчій ниві, ентузіазм і натхнення у розбудові засад культу­ри України. їх адресовано пись­менниці Аделі Григорук і відомій мистецтвознавиці та керамістці Марії Гринюк. На жаль, Марія Ми­колаївна не змогла прийти на це дійство.

Голова регіональної органі­зації НСХУ Іван Кочержук ско­ристався присутністю столич­ного гостя та великої кількості зацікавлених осіб, щоб ще раз висловити прохання. Мистецька спільнота Косівщини, передусім члени Спілки та викладачі Косівського мистецького навчального закладу, мріють, щоб регіональ­на організація НСХУ отримала право хоча б раз на рік проводи­ти у Косові виставку під назвою «Автентика і час», яка мала би статус всеукраїнської.

Бажано, щоб Ті проводили у вересні або жовтні. Іван Кочержук пояснив: «У цей період на Косівщині та При­карпатті відбуваються значимі міжнародні та місцеві культурні події, зокрема мистецькі фести­валі. Престижна виставка тако­го масштабу пожвавить творче життя Гуцульщини та Косівщини, сприятиме обміну досвідом і про­фесійному зростанню творчої еліти нашого краю», — перекона­ний Іван Кочержук.

Аліса Мудрицька.
«Гуцульський край», №40, 7.10.2022 року

Коментарі

Написати коментар