Мистецьке соло під супровід сирени

21 Серпня, 2022 | Коментувати | Переглядів: 525

Повномасштабна війна в Україні спричинила грандіозне переселення українців. Наслідки вимушеної міграції — безпритульність, невизначеність, розлука зі звичним укладом життя. Однак є і позитивні моменти. Українці, хоч і за трагічних обставин, отримали унікальну нагоду ближче познайомитися, пізнати один одного в екстремальних умовах великої спільної біди. Нав’язана нам ворогом зустріч породжує не лише прогнозовані побутові та ментальні конфлікти (без сварки нема господарки), а й приємні відкриття, новий досвід і незабутні зустрічі.

Минулого тижня у Музеї народного мистецтва і побуту Гуцульщини відкрили виставку харківського живописця Сергія Грічанка. Запросила митця у Косів і представила його присутнім завідувачка музею Вікторія Яремин.

Зараз художник мешкає на Львівщині. 24 лютого у мікрорайон Харкова, де живе Сергій Грічанок, прилетіли перші ракети. Відтоді обстріли міста не припиняються. 11 березня Сергій і його 87-літній батько покинули рідне місто, бо «і вдень і вночі сидиш — чекаєш, звідки прилетить». Оселилися у Брюховицькому василіанському монастирі святого Йосифа Обручника — найбільшому монастирі Української греко-католицької церкви, який відчинив свої двері для прибульців із зони бойових дій.

Деякий час художник нічого не писав, пояснював: «Які малюнки, коли «комок» застряг у горлі?». Оту грудку, що заважає дихати, нині відчувають у собі всі українці. Сергієві допомогли найефективніші ліки — улюблена робота. Тривалий час і на волонтерських засадах він співпрацює з дитячим проектом «Золотий мольберт» зі Львова, що готує презентації дитячих робіт у всьому світі. Зараз Сергій Грічанок очолює журі, яке відбирає картини юних художників з України для виставки у Ватикані.

«Я зрозумів, що моя робота потрібна. А коли зайшов у крамничку художніх матеріалів — бажання малювати повернулося, і відтоді не зникає. Для мене живопис — це задоволення. Хочу поділитися цією радістю з вами», — каже Сергій.

Художник показав у Косові майже 40 робіт. Застосовує змішану техніку: акварель, білила, кольорові туш і чорнила; пише на полотні, картоні, папері різних відтінків.

У Косівському музеї представлені живописні зображення Ворохти. Сергій Грічанок пише її з 2021 року. Це не точні копії тамтешніх будинків і вуличок. Митець творить, а не фіксує. «Моя любов до Ворохти не згасає, за півтора року я написав більше 60-ти робіт і маю намір продовжувати цю серію».

Більшість картин митця — життєрадісні, викликають усмішки, яких усім нам так бракує зараз. Під час відкриття виставки завила сирена повітряної тривоги. їй, одначе, не вдалося зіпсувати настрій присутнім.

«У ваших картинах багато руху, вони експресивні, динамічні, автор жартує з перспективою», — зауважив начальник відділу культури і туризму Косівської міської ради Роман Печижак, до речі, талановитий фотомитець.

«Ваші будинки розмовляють», — сказала Сергієві Федоровичу відвідувачка однієї з минулих його виставок. Митець закінчив Харківський художньо-промисловий інститут, спеціальність — «художник декоративного мистецтва та дизайнер інтер’єрів». Але знайомство з Харківським ліцеєм мистецтв змінило його життя, спрямувало у педагогіку. Знову вчився. «Я мав розуміти мову дитячого малюнка, оволодіти нею і настроїтися на хвилю дитячих мрій, думок, почуттів», — каже Сергій Грічанок.

Педагогічний стаж художника налічує 30 років, його перші учні вже перейшли 40-річний рубіж.

«Так склалося, що більшість моїх планів і зараз пов’язані з дитячою творчістю. Понад 50 з них вже здійснилися. Це — організація дитячих конкурсів, виставок, міжнародних проектів і майстер-класів для майбутніх художників».

Цікаво, що саме діти допомогли йому обрати власну тему в живописі. «Подорожуючи з юними вихованцями по країні та далеко за її межами, я почав писати краєвиди на папері. Спочатку це були майстер-класи з пленерного живопису для моїх учнів. Але захоплення красою різних міст і країн переросло у бажання писати акварелі на основі замальовок і спогадів не лише на роботі, а й у вільний час. Це не звіт про те, де я був і що бачив. Хочу поділитися власними думками та емоціями з глядачами, передати своє бачення дивного та безмежного навколишнього світу», — розповідає Сергій.

На жаль, на відкриття його виставки прийшло мало косів’ян. Приємно, що завітали представники Косівської міської ради. Це вияв поваги до автора і корисний досвід для влади.

Завідувачка музею Вікторія Яремин пояснила і заспокоїла: «Літо. Люди у відпустках. Незабаром у Косівський інститут повернуться студенти. Вони та їхні викладачі постійно оглядають наші виставки, роботам немісцевих митців приділяють особливу увагу».

Варто завітати на виставку і викладачам живопису мистецьких шкіл Косівщини. Це унікальна нагода побачити роботи цікавого живописця і авторитетного педагога. Сергій Грічанок завідував образотворчим відділенням, був заступником директора Харківського ліцею мистецтв №133, а з 2011 року є керівником методичного об’єднання образотворчого профілю АРТ Ліцею №133. Він — організатор більш ніж 100 дитячих вернісажів, 40 персональних виставок робіт своїх учнів. Перелік його творчих і педагогічних здобутків зайняв би ще одну газетну шпальту. Не лінуйтеся, прийдіть, подивіться. До речі, роботи Сергія Грічанка з цієї виставки можна купити.

Аліса Мудрицька. Фото автора.
Гуцульський край», №33, 19.08.2022 року

Коментарі