Минулої суботи, 9 квітня, у Косів привезли черговий гуманітарний вантаж для потреб переселенців, які замешкали на території району. До його формування долучилися Івано-Франківська обласна військова адміністрація, співробітники Агентства ООН у справах біженців в Україні, Благодійний фонд «Рокада», депутат Верховної Ради Олег Марусяк і волонтери Благодійного фонду «Підгір’я».

Заповнена вщерть велика вантажна фура зупинилася у центрі міста, біля складу, власник якого, підприємець Володимир Марчук, безкоштовно надає це приміщення для сортування і тимчасового збереження вантажів гуманітарного призначення.

Речі першої необхідності

Доброчинці передали на Косівщину: продуктові та медичні набори, розраховані на одну родину або особу; дитячі підгузки, засоби особистої гігієни; трохи одягу, передусім дитячого; багато матраців, ковдр, подушок. Привезли також пральні та сушильні машинки, холодильники, мікрохвильові печі. Усе — для налагодження побуту приїжджих, які зараз живуть у ліцеях, дитячих садках і гуртожитках.

Вантаж призначений для чотирьох територіальних громад: Кутської, Космацької, Рожнівської і Яблунівської, а також для Косівського інституту прикладного та декоративного мистецтва, у гуртожитку якого живуть переселенці. Косівська громада не брала участі у його розподілі, бо має інші джерела надходження гуманітарної допомоги.

Селищні голови: Кутів — Дмитро Павлюк, Яблунова — Юрій Коваль, Рожнівський сільський голова Сергій Радиш і заступниця Космацького сільського голови з гуманітарних питань Ганна Варцаб’юк, старости деяких сіл приїхали в Косів у супроводі вантажних автомобілів або мікроавтобусів, щоб забрати подарунки і відвезти їх тим, хто цього потребує.

Передача гуманітарного вантажу відбулася у присутності голови ОДА Світлани Онищук, її заступників Людмили Сірко, Вадима Созоника та Богдана Футерка, начальника Косівської районної військової адміністрації Наталії Кучми, депутата Верховної Ради України Олега Марусяка та волонтерів.

Тут же, біля вантажної фури, відбулася зацікавлена розмова. Очільники громад Косівщини охоче скористалися нагодою поспілкуватися з керівництвом обласного рівня у невимушеному форматі — без попереднього запису на прийом та офіційного дрес-коду.

Продаж алкоголю

Світлана Онищук поцікавилася у керівників органів місцевого самоврядування, як вони і жителі громад ставляться до відновлення продажу алкогольних напоїв.

Нагадаємо читачам, що 27 лютого ОДА і РДА заборонили продаж алкоголю. 4 квітня рада оборони Івано-Франківської області дозволила продавати алкогольні напої, але у чітко визначений час — з 12 до 16 години, і тільки цивільним. Однак заборонено продавати спиртне працівникам правоохоронних органів, воїнам ЗСУ, тероборонівцям, тобто усім, хто носить однострій або форменний одяг, зокрема служб і закладів, які забезпечують життєдіяльність громад. Схожі рішення ухвалили й в інших областях України.

Голова ОДА Світлана Онищук пояснила цей крок об’єктивними причинами: заборона спричинила поширення нелегальної торгівлі спиртними напоями, їхню якість ніхто не контролює. Відповідальні підприємці зазнають збитків, бюджети громад не отримують чималих сум податку від продажу цього виду акцизних товарів, а тіньова економіка розвивається!

Світлана Василівна наголосила, що рада оборони прислухатиметься у цьому питанні до думки місцевих громад і військових адміністрацій: «Як відновили продаж, так і заборонити його знову можемо».

Соціальне житло

Сьогодні ейфорію від перших бойових успіхів і мужнього спротиву Збройних сил України витісняє твереза логіка. Маємо справу з сильним ворогом, на легку і швидку перемогу розраховувати не варто. Як і на те, що через місяць-два вимушені переселенці від нас поїдуть. Багатьом уже немає куди і до чого вертатися.

Тому зараз на різних рівнях обговорюють питання будівництва в західних областях України соціального житла для цієї категорії осіб. Деякі міжнародні організації готові долучатися: добудовувати, ремонтувати, умебльовувати.

Світлана Онищук попросила голів громад, старост населених пунктів проаналізувати, які і де у них є недобудовані об’єкти та довгобуди, придатні для соціального житла. Радила збирати таку інформацію, готувати потрібні документи вже зараз, щоб відразу включитися в програми — державні чи міжнародні — як тільки вони з’являться. Голова ОДА закликала голів місцевих органів самоврядування передавати зібрану інформацію у Косівську районну військову адміністрацію ~ для узагальнення.

Кутський селищний голова Дмитро Павлюк відразу назвав таке приміщення — чотириповерховий гуртожиток Кутського фахового ліцею (колишнє ПТУ), розрахований на проживання 200 осіб.

«Напевно, деякі люди захочуть тут залишитися назавжди. Але не всі, — спрогнозувала Світлана Онищук. — Так чи інакше, соціальне житло, добудоване за державні чи європейські кошти, залишиться у ваших громадах».

Очільник Кутської селищної ради Дмитро Павлюк зауважив, що коли війна закінчиться, коли більшість переселенців повернеться додому і соціальне житло звільниться, Косівщина стане більш привабливою для успішного бізнесу з інших теренів, бо соціальне житло можна переробити на квартири для приїжджих фахівців.

Яблунівський селищний голова Юрій Коваль був більш обережним у прогнозах. Натомість навів досвід Італії, де набудували таких об’єктів, а коли підприємства припинили свою діяльність, соціальне житло перетворилося на «анклави» не дуже позитивних явищ.

Чи буде нам щастя

Заступниця голови ОДА Людмила Сірко наголосила, що проблема переміщених осіб не зникне принаймні найближчих пів року. І це — оптимістичний прогноз. Сьогодні ж, навпаки, очікується нова хвиля приїжджих із зони бойових дій. Цього разу йтиметься про соціально незахищених громадян: літніх, з обмеженими фізичними можливостями, з хронічними недугами, зокрема важкими: онкологією, туберкульозом тощо. Тому в мирних областях України вишукують спеціалізовані об’єкти, які можуть прийняти знедолених переміщених осіб: лікарні, геріатричні та паліативні заклади. Можливе прибуття у наші лікарні поранених військових і цивільних, їх також треба забезпечити усім необхідним.

Це, мабуть, той випадок, про який кажуть: не було би щастя, якби нещастя не допомогло. Медичні заклади, які на ладан дихали й очікували закриття, отримають шанс відродитися, задіяти працівників, поліпшити матеріальну базу за рахунок бюджетних і міжнародних коштів.

Говорили і про те, що ряд європейських країн та організацій, шукають в спокійних регіонах України об’єкти, щоб їх добудувати і пристосувати для потреб дітей. Наша держава теж зацікавлена в цьому, бо юні українці мають зростати на своїй землі, у рідному культурному середовищі, чути і не забувати рідну мову. Йдеться про збереження генетичного фонду багатостраждальної України.

Під час зустрічі говорили і про те, що вимушені переселенці можуть привозити сюди не лише свої родини і домашніх улюбленців, а й перспективний бізнес. А це — економічний розвиток гірського краю, нові робочі місця, додаткові надходження у бюджет. Тому обласна влада просила місцеві громади створювати сприятливі умови для приїжджих підприємців.

Несподівана пропозиція

Яблунівський селищний голова Юрій Коваль звернув увагу обласної влади на проблему розмінування України під час і після закінчення бойових дій. Це — «головний біль» на багато років. Нагадаємо, що боєприпаси Другої світової знаходять і знешкоджують досі. Юрій Коваль запропонував створити на Прикарпатті центр, де навчали би основам саперної справи фахівців ДСНС, яких, без сумніву, відряджатимуть на схід і під час війни, і після неї. Голова ОДА обіцяла вивчити це питання.

Вони своє терплять, ми — своє

Світлана Онищук зазначила: «Зараз більшу допомогу отримують прикордонні області — Львівська, Закарпатська, Чернівецька. Ми — меншу, тому нам набагато важче. Але справляємося. Маємо внутрішні резерви. Наша область на два місяці наперед забезпечена зерном, продуктами, медикаментами».

Наприкінці розмови очільниця ОДА подякувала районній військовій адміністрації, головам громад, волонтерам Косівщини: «Кожен з вас на своєму місці робить неоціненний внесок у досягнення перемоги. Ви — надійний тил для фронту. Ви — підтримка для людей, у яких війна відібрала дім і майно. Розумію, що до нас приїжджають різні люди, не всім і не завжди вдається знайти спільну мову і комфортно співіснувати. Але переселенці своє терплять, а ми — своє. У ці важкі часи треба об’єднуватися і підтримувати один одного. Тільки так зможемо перемогти ворога», — наголосила Світлана Онищук.

Аліса Мудрицька
«Гуцульський край», №15, 15.04.2022 року

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *