Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (неофіційний сайт, архів вибраних публікацій газети)

Цікаве дозвілля для діток-переселенців у центрі дружби і творчості

10 Квітня, 2022 | Коментувати | Переглядів: 101

Війна впливає на психіку дітей, подальший їхній розвиток — про це пишуть психологи, дають поради, що допомагають уникнути стресових ситуацій, знизити рівень емоційної напруги. І, зрозуміло, що в умовах війни діти швидше дорослішають, але все ж — залишаються дітьми.

Зараз нашим чадам дуже складно, адже шкільні заняття проходять в онлайн режимі, відсутнє «живе» спілкування з однолітками, гаджети стали чи не найголовнішими складовими дитячого побуту. А перед війною, не забуваймо, був ще й карантин, спричинений стрімким поширенням COVID-19. Тоді не діяли гуртки, спортивні секції, не можна було проводити масові заходи… Діти не знали, як кажуть у народі, де себе подіти.

Особливо важко зараз діткам, котрі пережили жахіття війни. Вони зі своїми сім’ями змушені були залишити рідні домівки і шукати прихистку там, де не бомблять, не стріляють, де — тихо.

Косівщина з перших днів війни почала приймати на тимчасове проживання людей з різних регіонів України, зокрема тих, де відбуваються активні бойові дії. Щоб хоч якось відволікти від негативу і поганих думок про війну неповнолітніх переселенців — гостей Косова, працівники Центру дитячої творчості Косівської міської ради організували для них цікаве дозвілля.

— Педагоги нашого Центру докладають максимум зусиль, щоб найменшим тимчасово переміщеним особам у Косові було цікаво і затишно, — розповіла психологиня ЦДТ Оксана Соколюк.

Творчі заняття проводять щоденно. В них задіяно більше 30 дітей віком від 4 до 8 років. Але кількість може бути кожен раз іншою, оскільки відбувається певна плинність, є такі сім’ї, що перебувають тут деякий час, і згодом їдуть. їм на зміну приходять інші. Матеріалами для роботи допомагають, переважно, батьки вихованців, а також педагоги Центру.

Одна частина творчих дитячих робіт прикрашає приміщення актової зали ЦДТ, додаючи настрою волонтерам. Інша — вирушає в коробках зі смаколиками до наших захисників.

Заняття проводять з 14 до 16:10 год. щоденно, у соботу — з 11 до 12:35 год. Напрямки роботи різноманітні: образотворче мистецтво, паперопластика, ліплення, ритміка, ігрові, пізнавальні програми та розвиваючі заняття.

Скеровує творчий процес методистка ЦДТ Людмила Харук. Вона розповіла, що педагоги працюють з талановитими і обдарованими дітками дошкільного, молодшого і середнього віку, котрі приїхали з Києва, Харкова, Бучі, Ірпеня, Дніпра, Краматорська, Одеси, Покровська, Бахмута, Сум, Конотопа, Кривого Рогу, Житомира. Також принагідно звернулася до всіх небайдужих долучитися до збору найнеобхідніших матеріалів для проведення занять.

Найбільше потрібні: кольорові та прості олівці, фломастери, гумки для стирання, товсті кольорові маркери, кольорові папір і картон, ксероксний папір, кольоровий фетр, звичайний і повітряний пластилін, ватмани форматів А1 і А2, папки для креслення (малювання) форматів АЗ і А4.

Займаються з дітками за відповідним графіком дев’ятеро педагогів цього закладу: Ліана Піроцька, Надія Кіт, Людмила Харук, Любов Пофибенник, Руслан Солиджук, Максим Вацик, Лілія Гащенко, Оксана Соколюк, Іванна Мартищук.

Наразі творчі заняття відбуваються у різновіковій групі, оскільки дітей старшого віку менше, бо вони охоплені онлайн навчанням. Маленьких — значно більше, бо садочки не працюють, і малечі нема куди дітися.

Під час візиту до ЦДТ мою увагу привернув п’ятирічний хлопчик Матвійко. Він розповів, що приїхав до нас із Києва разом з мамою, бабусею, дідусем і хрещеною. Зупинилися у с. Городі. Приїхали до Косова автобусом і записалися на творчі заняття. Доки він буде займатися, мама допомагатиме у волонтерському центрі.

Педагоги цього закладу відзначають, що багато переселенців хочуть допомагати за своїм професійним спрямуванням. Але наразі актуальним суспільним запитом є організація для дітей хоч якогось дозвілля з елементами психологічного розвантаження. Поруч з ними працює енергійний і завзятий, дев’ятнадцятирічний хореограф Мікаель з Харкова. Він погодився займатися з маленькими дітьми. Практично кожного дня юнак плете сітки і паралельно проводить для малечі заняття з ритміки.

Ті, хто відвідують творчі об’єднання, разом зі своїми педагогами-художницями Л.Харук та І.Мартищук створюють патріотичні прапори-обереги для наших захисників. А коли у Косові лунають сирени, то дітки разом зі всіма працівниками спускаються у бомбосховище. Вони дисципліновані, вже звикли і перебувають там без проблем. Жителі Косова приносять їм в укриття різні солодощі.

Оксана Соколюк розповіла, що стіни бомбосховища розмалювали косівські дітки, котрі проживають у навколишніх будинках. Дорослі приносять їм різнокольорову крейду, ігри та багато іншого. Люди почали обживатися в укритті: створили інформаційний куточок, знайшли місце для ікони.

Це насправді вражає і доводить те, що українці — унікальна нація, котра щиро вірить у перемогу і здатна зі звичайного підвалу зробити затишне місце. Ми готові витримати всякі негаразди, пережити тяжкі часи, щоб наша зранена Україна (саме так називається один з малюнків на стіні бомбосховища) вистояла під навалою ворогів.

Зараз Україна зранена, але — нескорена. Бо, дивлячись, як люди підтримують і захисників України, і діток-переселенців, і всіх, хто постраждав від наслідки цієї війни, — точно знаємо, що світло обов’язково переможе темряву

Ніколи не забудемо і не пробачимо російським нелюдам, що вкрали у наших діток мирний сон.

Лілія Заячук.
«Гуцульський край», №14, 8.04.2022 року

Коментарі

Написати коментар