Чимало таємниць із буремних часів Другої світової війни досі бережуть Карпати. Визвольна боротьба тут була запеклою. З часом стираються спогади, відходять у вічність старожили. Але пам’ять про героїв, які захищали наш рідний край, житиме вічно.

14 жовтня, у День захисника України, в селі Пістині голова райдержадміністрації Петро Іванишин, його заступник Назарій Бойчук, т.в.о директора ДП «Кутське лісове господарство» Андрій Ониськів, Пістинський сільський голова Тарас Бейсюк спільно з родинами загиблих воїнів взяли участь у відкритті криївки УПА.

9 квітня 1952 року на цьому місці провели свій останній бій і загинули в боротьбі за волю і незалежність України референт пропаганди Коломийського районного проводу ОУН, уродженець села Стопчатова Василь Ковалишин — «Нескорений» та його охоронець, легендарний кулеметник УПА Дмитро Ілюк-«Кичера», уродженець села Кривопілля Верховинського району.

Трагедія сталася через порушення правил конспірації: про місце пристанища мали знати лише ті, хто в ньому перебував. Але в перших числах квітня криївку покинув підпільник Андрій Мотрук — «Сірко», котрий незабаром потрапив до рук чекістів і погодився на співпрацю з ними.

Вже як агент «Василько», він привів на хребет Кам’янистий опергрупу МГБ. Але окрім «Нескореного» і «Кичери», там перебував земляк «Василька» Ярослав Грабчук -«Дунай». Опору він не чинив і згодом став ще одним спецагентом — «Кузьмичем», спричинивши арешти і переслідування родин, які допомагали підпіллю.

За ініціативи і сприяння лісничого Косівського лісництва Петра Петровича Пліхтяка та завдяки спільним зусиллям районної влади, Пістинської сільської ради, Кутського лісництва, громади села Пістиня, було відновлено криївку як вшанування пам’яті про тих, хто віддав життя, захищаючи свою Батьківщину і рідний край.

За повідомленням РДА.

«Гуцульський край», №44, 30.10.2020 року

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *