Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району

Чи врятують фтизіопульмонологічний диспансер

24 Червня, 2020 | Коментувати | Переглядів: 1 588

У нашому районі з 1952 року (за архівними даними) функціонував протитуберкульозний диспансер, який надавав медичну допомогу жителям Косівського та Верховинського районів. Стало відомо, що в результаті реформи надання стаціонарної допомоги неможливе через брак фінансування. Де зараз лікуються хворі на туберкульоз? Це важка недуга і з нею постійно треба боротися. Тому я звернулася до вже колишнього головного лікаря диспансеру О.І.Сем’яніва, щоб він прояснив ситуацію із закриттям цього медичного закладу.

— Олександре Івановичу, чи правда, що фтизіопульмо-нологічний диспансер вже не працює у звичному режимі?

— З 1 квітня цього року 30 ліжок стаціонарного відділення згорнуто. Це означає, що хворі на туберкульоз лікуються тільки амбулаторно. їх зараз є понад 35 осіб і шість з Верховинського району, а також в обласному диспансері настаціонарному лікуванні перебуває п’ять хворих. У поліклініці працюють два лікарі, чотири медсестри, лаборант клінічної лабораторії, молодший медичний працівник. Поки не діє стаціонарне відділення важку ношу переклали на плечі працівників поліклініки.

— А де зараз перебувають звільнені працівники?

— Відбулося скорочення. Частина — на заслуженому відпочинку і на пільговій пенсії, інші — на обліку в центрі зайнятості.

— Чому стаціонарне відділення не працює?

— У нашій державі проходить медична реформа. Раніше нас фінансували з обласного бюджету. У цьому році відбулися зміни. Заклад отримав 20% від потреби для функціонування. Тому із цієї суми забезпечуємо лікування тільки амбулаторно. Ця недуга досить небезпечна, яка несе загрозу здоровому населенню. Частина важкохворих потребує стаціонарного лікування і посиленого харчування. Віриться, що незабаром це відділення почне надавати послуги важкохворим пацієнтам. Тепер протитуберкульозними препаратами для лікування хворих в амбулаторних умовах заклад забезпечений повністю.

— Розкажіть будь ласка, чому Кутське відділення Косівського фтизіопульмоноло-гічного диспансеру повністю ліквідовано?

— Треба починати з того, що другий етап медичної реформи передбачає передачу цілісного майнового комплексу на баланс районної ради, а пізніше — обласної. Кутська селищна рада є власником приміщення, в якому розташоване фтизіопульмоно-логічне відділення, а також земельної ділянки. Депутати і виконком Кутської селищної ради врахували всі ризики і відмовилися від передачі у спільну власність територіальних громад сіл, селищ, міста, району цілісного майнового комплексу, в якому розміщене відділення фтизіо-пульмонологічного диспансеру.

Щодо Косівського фтизіо-пульмонологічного диспансеру, то засновником є районна рада, а власником — міська. Щоб відбулося стовідсоткове фінансування нашого закладу, треба приміщення передати спочатку на баланс районної ради, а пізніше обласної. Щоб зберегти цей медичний заклад, який вкрай важливий для нашого регіону, міська і районна ради прийняли правильні рішення передати Косівський фтизіопульмонологічний диспансер із спільної власності територіальних громад сіл, селищ, міста Косівського району на баланс Івано-Франківської обласної ради Обласна рада дала на це згоду, але це питання залишилося у підвішеному стані, так як в зв’язку з карантином не відбулося передачі цього майнового комплексу.

2 січня цього року, згідно з вимогами Національної служби здоров’я України було реорганізовано Косівський фтизіо-пульмонологічний диспансер у комунальне некомерційне підприємство та підписано договір, що передбачає фінансування цього закладу.

У МОЗ і в Департаменті охорони здоров’я готують документи про поступову передачу хворих сімейним і дільничним лікарям. Але у нашому й сусідньому районах є ріст захворюваності на туберкульоз, не всі категорії можуть лікуватися амбулаторно, бо є такі, які потребують ізоляції. Надіюся, що все ж таки буде виділено фінансування для нашого диспансеру і до кінця року він запрацює.

— Так, але зараз пустують кабінети і палати для хворих. Тут створені всі умови для їхнього лікування. Чи не шкода всього зробленого?

— Звичайно, що зроблено багато — водяне опалення, автоматичну пожежну сигналізацію, яка мабуть одна в області у таких спеціалізованих закладах. Замінено всі вікна і двері на енергозберігаючі. Також комп’ютеризовано всі робочі місця. Постійно проводили косметичні ремонти усіх приміщень, придбали нові меблі як для кабінетів, так і для палат.

— Прикро, що склалася така досить неприємна ситуація. Бо більшість хворих є загрозою для суспільства. Якось пандемію з Божою допомогою переживемо, а з цим злом треба боротися.

— Звичайно, що з кожної ситуації є вихід. Але прикро те, що в сусідніх областях — Львівській, Чернівецькій, Тернопільській не залишилось жодного районного протитуберкупьозного закладу. В Івано-Франківському обласному фтизіопульмонологічному центрі пройшло скорочення.

— Дякую за розмову.

Р.S. Напередодні Дня медичного працівника хочеться привітати колишній колектив з професійним святом і побажати відстояти всіма силами функціонування цього медичного закладу. Віримо, що медична реформа не нашкодить хворим на туберкульоз.

В. Кушнірчук.
«Гуцульський край», №25, 19.06.2020 року

Коментарі

Написати коментар