Стан медичної реформи насправді

6 Березня, 2013 | Коментувати | Переглядів: 3 390

Завдання медичної реформи загалом правильне. Це наблизити медицину до людини. За допомогою реформи Міністерство охорони здоров’я намагається перерозподілити кошти. Що це означає?

Первинний рівень — це медична допомога, яку надають у сільських амбулаторіях, фельдшерських пунктах і не потребує госпіталізації.

Вторинний рівень — це коли потрібне спеціалізоване втручання, наприклад накласти гіпс чи зробити операцію таку допомогу надають у районних лікарнях.

Третинний рівень — тут працюють спеціалісти високого класу, професори-консультанти, які застосовують складну діагностичну апаратуру. Варто було б розподілити кошти так, щоб на первинну ланку припадало 25-30% коштів. Наприклад, коли людина потрапляє в сільську амбулаторію, ФАП їй мали б встановити діагноз і далі викликати карету швидкої допомоги, де завдяки якісній апаратурі хворому продовжили б діагностику.

Якщо консультація спеціаліста потрібна негайно, то за допомогою телемедицини зв’язатися зі спеціалістом з області, який на екрані монітора міг би подивитися кардіограму, щоб зрозуміти, що у хворого, наприклад, не просто серцевий напад, а інфаркт, і порадити їхати не до районної, а відразу до обласної лікарні.

Так мала би функціонувати медицина, якби реформа була якісна. Але на практиці, звісно нам до того ідеалу дуже далеко. Щоби здійснити якісну медичну реформу, потрібно додаткові кошти на охорону здоров’я. Але ж насправді їх немає. Цього року грошей на медицину виділили стільки ж, скільки й минулого року. Згідно з календарним планом, до початку 2013 року мали створити первинні медико-санітарні пункти у всіх селах, де проживає понад тисячі осіб, але цього не зробили.

Після реалізації пілотного проекту у Вінницькій, Дніпропетровській, Донецькій областях та місті Києві фахівці мали б зробити аналіз і відповідні висновки, а тоді вже впроваджувати, чи не впроваджувати згадану реформу в інших областях. На сьогодні пілотні регіони ще не прозвітували і перший етап реформи, на якому б мали сформувати усі пункти первинної медико-санітарної допомоги не завершили. Та в кінці 2013 року медичну реформу мають намір запровадити по всій Україні. Ні для кого не секрет, що вона зовсім не поліпшить життя людей. Тому що досі не налагодили роботу екстреної медичної допомоги і швидкої медичної допомоги.

Тому, що реформа не бере до уваги тих законних прав, які людина має відповідно до Конституції України. Йдеться про те, що кожен українець має право вільно вибирати лікаря. Тобто якщо людина із села, із своєю хворобою вирішила звернутися до хірурга-професора, то вона має на це право. Їй не обов’язково йти до свого сімейного лікаря, який працює в селі і чекати поки він видасть їй скерування до цього хірурга. А саме таку послідовність передбачає реформа. І на законодавчому рівні ще не врегульовано акушерсько-гінекологічну ланку, бо на первинному рівні є терапевт, є сімейний лікар, а акушер-гінеколога немає.

Виходить, що мама, яка носить дитину його не потребує. Зараз ми прекрасно розуміємо, що концепцію реформи потрібно вдосконалювати, роз’яснювати її в районах та селах. Адже нині немає додаткових коштів на впровадження її кроків. Щоб реалізувати закон про екстрену допомогу необхідно поновити автопарк, так як автомобілі застаріли. А на нові автомобілі немає грошей. Реформа передбачає, що «швидка» у сільській місцевості має доїхати до хворого за 20 хвилин. Із вищесказаного ми бачимо, поки добре не налагоджено роботу швидкої допомоги — ні в якому разі не можна закривати лікарні, які є в маленьких містечках та селищах.

Після того, як влада почала запроваджувати медичну реформу, українці стали більше приділяти уваги своєму здоров’ю і підтримувати його за допомогою, давно перевірених методів. Адже найкращий спосіб вберегтися від проблем — просто не хворіти.

Іван РІЗУН,
лікар Кутської міської лікарні,
депутат районної ради.

Коментарі