Пам’яті Миколи Яновського
3 Березня, 2013 | Коментувати | Переглядів: 6 330
Село Брустури схоже на велику зелену колиску, над якою – блакитна парасоля неба. У цих легендарних горах споконвіку вирує стихія народної творчості. В яку хату не завітаєш, майже в кожній — або різьбяр, або вишивальниця, або ткаля барвистих ліжників. Чарівна природа подарувала Брустурам майстра слова Миколу Яновського.
Микола Васильович Яновський – митець чесний і самобутній. Ніколи не лицемірив. Ніколи не запобігав перед тими, перед ким це було вигідно робити. Він залишився вірним собі – і у своєму ставленні до оточуючої дійсності, і до власного «я». Будив у людях своїм чесним словом почуття гордості, почуття поваги до правди, до самого себе. Вчив любові, добра, мудрості.
Доля відміряла Миколі Васильовичу небагато – 62 роки. Трагічно відійшов у вічність. Але назавжди залишився у нашій пам’яті.
На знак великої поваги до письменника, на фасаді Брустурівської ЗОШ І-ІІІ ступенів вирішили встановити меморіальну дошку.
Урочиста подія з нагоди зібрала на подвір’ї школи учнів, педагогічний колектив, родину письменника, жителів села, гостей. В Брустури завітали син Миколи Яновського Олесь Миколайович з дочкою Ксенею, голова Клубу інтелігенції ім. Ігоря Пелипейка просвітянин Зіновій Библюк, скульптор, викладач Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва Йосип Приймак, член Клубу інтелігенції, поетеса Надія Іванюк. Були присутні також сестри письменника Ганна Петращук і Марія Петращук, Оксана Матійчук – племінниця, Василь Матійчук і Тарас Пантелюк – онуки по сестрах.
Відкрили меморіальну дошку рідні письменника — син Олесь Миколайович і племінниця Оксана Іванівна.
Отець Іван Петращук відправив панахиду і освятив пам’ятну дошку.
Учні розповіли про життєвий і творчий шлях Миколи Яновського, прочитали спогади його друзів-письменників, прозвучала поезія «Пам’яті Миколи Яновського», автор якої Лілія Шкром’юк, випускниця нашої школи.
Було багато спогадів. Син Олесь згадував батька як першого вчителя, який допоміг віднайти свій шлях у житті, з яким завжди знаходив взаєморозуміння. Сестра Марія розповіла, яким Микола був у дитинстві і юності.
Того дня ми вшановували Людину, талановитого Митця, який зумів возвеличити буденне, звичайну людську працю. І хоча творчий доробок письменника порівняно невеликий – кілька збірок («Танець дараби», «Там, де хмари ночують», «Весільної грали музики», «Срібна пряжка», «Гірське серце»), але з упевненістю можна сказати, що українська література зазнала значної втрати, бо талант його був самобутнім.
Завжди будемо пам’ятати Миколу Яновського. Особливо пишаємось тим, що письменник влився у когорту літературної Косівщини. Ми щасливі, що він був у нас, є і буде жити вічно в пам’яті горян, в пам’яті тих, хто його знав, в пам’яті школярів.
Хочеться віддати належне організаторам цієї урочистої події, зокрема, вчителю української мови і літератури, голові осередку «Просвіти» Ганні Петрів. Також дякуємо родині Миколи Васильовича Яновського за велику матеріальну допомогу.
Г. СОКОЛЮК,
бібліотекар Брустурівської ЗОШ І-ІІІ ст.
Коментарі
Написати коментар
Реклама у Косові
Косівський фотоальбом
Гуцульщина
