Це не служба – це доля

17 Грудня, 2012 | Коментувати | Переглядів: 2 479

20 грудня працівники міліції відзначатимуть своє професійне свято. Будуть підводити  підсумки роботи, отримувати нагороди та чергові звання. Для нас, тих, хто перейшов категорію пенсіонерів, професійне свято – це привід зустрітися, поспілкуватися, згадати молодість і тих, хто відійшов у вічність.

Напередодні Дня міліції завжди згадую своїх товаришів по службі, які так несподівано  рано відійшли від нас: В.І.Костинюка, який був моїм наставником, вчив пунктуальності, відповідальності у роботі, М.М.Коземчука та П.П.Опаряка, підтримку яких відчувала постійно. Лише хороші спогади  залишилися про І.А.Підлісного, Ф.С.Даниляка, О.А.Рябова, М.С.Польового, Б.М.Биструшкіна, В.В.Копчука, М.М.Турія, Д.О.Онисим’юка, Ф.І.Боєчка, Д.М.Пошивана, М.М.Балагурака, М.І.Петрицюка, В.І.Баланецького, П.В.Шкрібляка, В.І.Долаврука, В.Т.Труфена, М.М.Габорака, С.М.Куриляка.

Мені не довелося працювати, бо вони були набагато старшими, але часто спілкувалася з Д.Г.Гатіловим, Ю.Ф.Фенчуком, С.С.Коваленком, В.А.Терещенком, О.А.Кіріловим. Всім їм вічна пам’ять.

Нам, пенсіонерам, приємно, що керівництво райвідділу не забуває про нас, вітає з ювілейними датами. Особлива подяка за це заступнику начальника по роботі з персоналом, підполковнику міліції А.Б.Семину.

У розмовах з працівниками нашого відділу  часто доводиться чути, що  колись було легше працювати, а тепер з кожним роком все важче. Хочеться, в якійсь мірі, не погодитися з цим. Працювати в міліції ніколи не було легко, однак на той час було міцне професійне ядро — люди, які  мали стаж 15-20 років і яких призначали наставниками над молодими  міліціонерами.

14 років я віддала службі в інспекції в справах неповнолітніх, в якій нас, працівників,  було п’ятеро. Під час днів профілактики правопорушень у школах проводили бесіди, лекції, кінолекторії.
Роз’яснювали дітям існуюче на той час законодавство, що стосувалося неповнолітніх, виявляли підлітків, які   через бездоглядність були схильні до скоєння правопорушень, проводили з ними індивідуальну роботу. Виступали на сходах селян, на зборах в трудових колективах, брали участь у роботі педагогічних рад у школах. Тоді не було таких технічних засобів як тепер.

Завжди з приємністю згадую справжніх професіоналів своєї справи — В.Д.Літвінова, М.А.Чорнищука, Л.М.Федика, П.М.Баранського, Р.І.Філіповича, В.І.Грималюка, М.В.Цикаляка, Ю.П.Григорчука, І.М.Полюка, Д.Д.Онисим’юка, М.П.Ракевича, Ю.М.Богданця, В.В.Марчука, А.І.Підлісного, І.З.Дичка, Я.С.Мамчука, А.Л.Дударенка,  Д.Д.Тинкалюка та багатьох інших, з якими завжди можна було порадитись у складних службових ситуаціях, отримати часом і критику, спрямовану на поліпшення роботи.

Я вдячна долі за те, що мені довелося працювати з цими людьми – людьми з великої літери. Вони вже пенсіонери, але беруть активну участь у громадському житті. Багато з них працюють у різних організаціях службовцями, адвокатами, у відділах внутрішньої безпеки банків…

Наші пенсіонери вписали не одну славну сторінку  в історію міліції Косівщини. Кожен з них,  не шкодуючи сил і здоров’я захищав людей, оберігав їх благополуччя, майно, життя від злочинних посягань.

Напередодні свята бажаю керівництву, всім працівникам міліції, всім вам, сивочолі друзі-пенсіонери, ветерани ОВС міцного здоров’я великого людського щастя, успіхів у житті і роботі,

Божого благословення на многії і многії літа.

Л. МЕЛЬНИКОВА,
голова районної ветеранської організації ветеранів ОВС МВС в Косівському районі, підполковник міліції у відставці.

Коментарі