Останній з когорти незламних
30 Серпня, 2012 | Коментувати | Переглядів: 2 860
Далеко позаду буремні роки, важкі роки боротьби нашого народу за свободу і незалежність. Тисячі юнаків і юнок взяли в руки зброю у тому далекому 1942 році і почали нерівну боротьбу з німецькими і більшовицькими окупантами. Не всі вони повернулися з полів битв. Лише похилені хрести, розкидані по нашій зраненій землі, та стогін криївок у дібровах нагадують нам про важку боротьбу нашого народу за волю і незалежність. Нехай свята пам’ять ніколи не погасне в наших серцях про тих, які чесно склали свої голови за рідну землю. Вони не ділились на партії, на конфесії, для них були: один Бог і одна Україна, чого, на жаль, бракує нашим сьогоднішнім керманичам.
У 1951-52 роках Коломийська округа налічувала більше 200 учасників збройної боротьби. Та завдяки «агентам-зрадникам КГБ-Кірову», «Кузнєцю», «Кордубу» біля 60-ти учасників визвольних змагань були підступно арештовані і відправлені до Києва, до Лук’янівської тюрми, а решту також підступно розстріляно цими недолюдками. Рік тривало слідство. Військова колегія Верховного Суду СРСР виголосила вирок. Ось один витяг з того вироку: «… Подлетейчук Петр Андреевич-Кармелюк», он же «Спартак», приговорен к высшей мене наказания – расстрелу. Приговор окончателен без права касации и жалоб…».
Аналогічні вироки були оголошені всім учасникам цієї групи Київського процесу. У квітні 1953 року вироки приведено до виконання. Сімом з цього процесу замінили розстріл на 25 р. каторги, 5 років висилки і 5 років позбавлення прав. Сьогодні я залишився єдиним свідком тих подій. З того часу минулого 60 років. І мій святий обов’язок згадати про моїх соратників, розстріляних у Лук’янівській тюрмі в Києві.
Це світлої пам’яті: курінний, майор «Недобитий» — Матвіїв Юліян (Львів); поручник «Вихор» — Харук Микола (Кути); сотенний «Хмара» — Білінчук Дмитро (Верховина); районний провідник Яблунова «Славко» — Гегник Яр. (Н.Березів); учителька з Бабина Паєвська Олександра «Орися», «М-35»; хорунжий «Скоба» — Балагурак Дмитро (Косів); «Ненаситець» — Папинюк Василь (Малий Рожин), «Кучерявий» — Танасійчук Петро (с. Стебні); «Кармелюк» — Костенюк Василь (с. Трійця Снятинського району) і багато інших. Пам’ятаймо про них.
З нагоди 21-ї річниці Незалежності України щиро вітаю всіх учасників визвольних змагань Косівщини.
Шановні друзі – бойові побратими, дорогі подруги! Всіх земних благ вам і вашим родинам, міцного здоров’я, твердої громадянської позиції та бойової наснаги. Не продавайтеся за юдині срібняки, а це стосується кожного. Бо нас проклянуть наші нащадки – внуки і правнуки. Нас не зрозуміють тисячі тих, чия кров пролилась за цю землю.
Зі святом Незалежності, дорогі краяни!
П. ПІДЛЕТЕЙЧУК,
хорунжий УПА «Спартак», голова Косівської районної станиці Братства ОУН-УПА.
Коментарі
Написати коментар
Реклама у Косові
Косівський фотоальбом
Гуцульщина
