Депутати Косівської районної ради 17 липня провели позачергову сесію, на якій намагались публічно обговорити справді резонансне та вкрай болюче для кожного українця питання — прийняттям законопроекту «Про засади державної мовної політики в Україні». Чому намагались? Та тому, що у нас вже традиційно так склалось, що всі наміри, якими б хорошими вони не були, чомусь завжди перетворюються на дешевий піар окремих осіб.
Але все по порядку. Із самого ранку біля залу засідань районної ради збиралось все більше і більше людей, серед яких, окрім депутатів районної ради, можна було побачити і сільських голів, і депутатів сільських рад, і народного депутати України Василя Чуднова, і просто поважних і шанованих на Косівщині людей. Всі щось жваво обговорювали, дискутували та з нетерпінням чекали початку сесії.
Незабаром мова дійшла до четвертого пункту проекту важливого рішення, у якому йшлося про заборону запрошувати до президії народних депутатів України, які проголосували за мовний законопроект. Оскільки в переліку імен парламентарів було й прізвище народного депутата від нашого краю Василя Чуднова, його запросили до слова.
— Не розумію, за що сьогодні ви мене розпинаєте. Адже всі ви знаєте про мою чітку позицію щодо проекту закону України «Про засади державної мовної політики», який я ніколи не підтримував. Про це я відкрито заявляв на минулій сесії районної ради та підтвердив своїм голосуванням у першому читанні, коли, чи не єдиний із 450 депутатів, натиснув кнопку «проти» прийняття цього закону. Повірте, те саме я зробив би і зараз.
3 липня, коли зранку прийшов до Верховної Ради і зареєструвався, відразу ж ознайомився із порядком денним на вівторок. Жодної згадки чи навіть натяку на те, що цей зловісний законопроект будуть розглядати того дня, там не було. Тому, коли під час перерви, яка у Раді триває із другої до четвертої, мене запросили на нараду до Кабінету Міністрів України, де, до речі, у відповідь на мої депутатські звернення мали розглядати питання виділення двадцяти мільйонів додаткових коштів для Косівського району, я без жодних застережень пішов. Після наради включив свій мобільний телефон, яким мені повідомили, що відбулось голосування і що моя картка «проголосувала». Така ситуація сталася не тільки зі мною, але й з багатьма іншими депутатами, зокрема, із представником фракції БЮТ Миколою Томенком. Повернувшись у Раду, відразу ж зв’язався з юристами і вже о 16.40 (через десять хвилин після голосування і закриття сесії) зареєстрував свою заяву до голови ВРУ Володимира Литвина, якою відкликав свій голос за цей ганебний законопроект, про що й повідомив усі засоби масової інформації, зокрема, обласну газету «Галичина» та районні газети – «Гуцульський край», «Верховинські вісті», «Голос Покуття».
Хто проголосував моєю карткою за моєї відсутності, я ще не встиг з’ясувати, тому що після серцевого нападу прямо із сесійного залу ВРУ я потрапив до лікарні. Тільки позавчора мене виписали із лікарні і сьогодні я стою перед вами. Ось вся правда про те, що сталось того дня, — з такими словами Василь Чуднов звернувся до депутатів районної ради. На жаль, їх це не цікавило.
Тоді парламентар звернувся до присутніх із такими словами: «Я завжди приходив на сесії не для того, щоб посидіти в президії, а щоб протягнути руку допомоги моїм землякам для вирішення проблем нашої рідної Косівщини. А це, дорогі мої, я можу робити, сидячи будь-де, навіть на останніх рядах сесійного залу. Тому я і надалі буду приходити і допомагатиму Косівщині. Завжди йтиму до людей і цього заборонити ви мені не зможете». З цими словами Василь Чуднов покинув своє місце у президії і вийшов із залу.
І тут своє слово сказали сільські голови, яких у залі налічувалось більше тридцяти. Вони демонстративно покинули сесію слідом за Василем Чудновим. Один із них, звертаючись до депутатів районної ради, сказав: «Усьому є межа, і сьогодні ви, здається, її перейшли. Ви образили чи не на єдиного народного депутата, від кого ми, сільські голови, отримуємо реальну допомогу, до якого в будь-який момент можемо звернутись за підтримкою і, що найголовніше, отримати її не на словах, а на ділі». Вже в коридорі сільські голови обступили парламентаря, ще раз подякували Василю Чуднову за все, що він уже встиг зробити для їхніх сіл за такий короткий термін своєї депутатської діяльності, та попросили вибачення за тих, хто так і не зрозумів, що партій може бути багато, але Гуцульщина має бути одна.
Лілія ПАЛЯНИЦЯ,
політолог.