Вільний як вітер
20 Квітня, 2012 | Коментувати | Переглядів: 3 325
Не переводяться в Рожнові таланти. Вони передаються з покоління в покоління на генному рівні. Про це думалось мені 1 квітня на ювілейному вечорі Миколи Чорнокниша.
У Будинку культури ім. А.Красовського зібрались рожнівчани, щоб вшанувати сина рідної сестри свого славного земляка…
Народжений у простій селянській родині, М.Чорнокниш з раннього дитинства пізнав усі злигодні, які випали на долю нашого народу: виселення в Херсонську область, потім переїзд на Миколаївщину, повернення в рідне село, нестатки.
Та була і радість – навчання в школі, творчість, перший видрук в районній газеті, а згодом і в «Комсомольському прапорі», «Прикарпатській правді», «Молоді України»…
А потім крилаті юнацькі мрії занесли його до Київського театрального інституту ім. Карпенка-Карого. Служив у Прибалтиці радистом-кодувальником першого класу в морській авіації. І протягом всього життя його супроводжувала творчість – поезія, проза, публіцистика.
У 2011 році у видавництві «Писаний камінь» за підтримки директора видавництва М.Д.Павлюка та депутата Рожнівської сільської ради В.Д.Кричуна вийшов роман в новелах «Укус».
У ювілейному вечорі взяли участь найкращі представники художньої самодіяльності Рожнова: НАФК «Веселі рожнівчани», Любов Бойко, Ярослав Мицкан, І.М.Мартинюк, Назар Левко. Написала сценарій свята і провела його директор будинку культури Л.Свирид. На святі Миколу вітали сільський голова В.В.Ропар, заступник голови районної ради В.О.Жмендак, сільський депутат В.Д.Кричун.
М.Чорнокниш сповідує високий ідеал великого українського філософа і письменника Г.Сковороди.
Світ намагається спіймать його у сітку звичних життєвих проблем та спокус, але Микола Миколайович не піддається. Він вільний, як вітер.
Я. ТИМОФІЙЧУК.
Фото автора.
Коментарі
Написати коментар
Реклама у Косові
Косівський фотоальбом
Гуцульщина
