Конструктивна розмова

9 Березня, 2012 | Коментувати | Переглядів: 3 484

Минулого тижня відбулася зустріч голови районної державної адміністрації Ярослава Шинкарука з місцевими лідерами політичних партій і громадських організацій Косівщини, яку, власне, і ініціював Ярослав Іванович.

Влада і справді не відгороджує себе від такого діалогу, що й підтвердила ця зустріч. Участь у ній взяв також голова районної ради, голова РО Партії регіонів Андрій Клуб.

Розмова була конструктивною – і про політику, і економіку, і соціальний захист громадян. Обговорювали проблеми в районі й загалом державі.

Круглий стіл проводили у Всесвітній день соціальної справедливості, який, за рішенням Генеральної Асамблеї ООН, відзначали 20 лютого. Тому, відкриваючи цей захід, голова РДА Я.Шинкарук попросив начальника управління праці та соціального захисту населення РДА В.Мамчука поінформувати аудиторію, що у цьому напрямку робиться у нашому районі.

Доповідач наголосив, що боротьба за соціальну справедливість – доленосне завдання незалежної України. На її сторожі повинні стояти держава, політичні партії, громадські організації, інші суспільні структури. Без цього – не здолати кризових явищ, не досягнути цивілізованого життя.

Володимир Ілліч зазначив, що одним з пріоритетних завдань управління є забезпечення належного рівня заробітної плати, легалізація і погашення заборгованості з її виплати. Їхні працівники проводять чималу роботу щодо поліпшення обслуговування громадян, захисту найменш захищених верств населення. У районі майже кожна сім’я отримує соціальні виплати: допомоги по вагітності та пологах, при народженні дитини, малозабезпечені сім’ї, інваліди, надають житлові субсидії.

Соціальний захист населення з кожним роком зростає. У порівнянні з 2010 роком сума цих виплат у 2011-му зросла на 29 млн. грн. Допомогу отримали 16496 сімей Косівщини. Причому заборгованості з їх виплат немає. 1500 осіб отримують компенсаційну виплату по догляду за інвалідом першої групи та особою, яка досягла 80-річного віку, період догляду зараховують до трудового стажу. З місцевого бюджету нараховано пільг на суму 404,4 тис. грн., що на 66,1 тис. грн. більше, ніж у 2010 році.

Завдячуючи депутатам районної ради, збільшено виплати учасникам ОУН-УПА, особам, яким виповнилося 100 і більше років.

Володимир Мамчук детально розповів про виконання програм соціального захисту різних категорій громадян, про забезпечення інвалідів засобами технічних реабілітацій, автопротезування, санаторно-курортного лікування та інші питання, які щодня вирішують їхні спеціалісти. На запитання депутата районної ради від РО ВО «Свобода» Ганни Думітрак (чому люди, маючи позитивні судові рішення, не отримують гарантованих їм соціальних виплат) висловив сподівання, що усі виплати за рішенням судів таки буде здійснено.

Питання соціального захисту порушив у своєму виступі й начальник відділення виконавчої дирекції Фонду соціального страхування від нещасних випадків на виробництві та професійних захворювань у Косівському районі Б.Глібчук. Їхній Фонд здійснює 20 видів соціальних виплат для осіб, які отримали травми на виробництві, і мають стійку втрату професійної працездатності. Якщо працівник юридично не оформив трудові відносини з роботодавцем й отримує зарплату у «конверті», він позбавлений соціального захисту. Такі приклади, на жаль, непоодинокі у їхній практиці. Як наслідок, травмована людина не отримує коштів на лікування, тобто позбавлена прав, гарантованих чинним законодавством.

Член виконкому міської ради Ігор Мартинюк вважає колосальною несправедливістю те, що у людей, котрі вийшли на пенсію недавно, пенсія більша, ніж у тих, кому призначили її раніше. А підприємець Лідія Ярич поцікавилася, чому жителі Черганівки зі статусом «діти війни» досі не отримують гарантованої їм надбавки. Перший заступник начальника управління Пенсійного фонду в Косівському районі Василь Баричко дав таке роз’яснення: «З 1 жовтня 2011 р. для обчислення пенсії береться середня заробітна плата за три останні роки. До цього нововведення до розрахунку брали середню заробітну плату за один останній рік роботи перед виходом на пенсію.

А надбавка до пенсії усім «дітям війни» на сьогоднішній день становить 57,54 грн.

Василь Іванович також розповів, що наш район забезпечує себе пенсійними коштами лише на 26 відсотків від потреби. З 1 січня 2004 р. уже нема такого поняття як трудовий стаж, зараз беруть до уваги страховий стаж. У районі 41 платник уже сплачує до Фонду добровільні страхові внески.

Коли учасники цієї зустрічі вели мову про соціальну справедливість, голова РО партії «Пора» Олег Соломченко зауважив, що у суспільстві бачимо зворотнє. Оліграхи вже побудували свою соціальну справедливість, на яку політичні сили реально впливати не можуть. А звідки буде ця соціальна справедливість, коли у державі маємо 20 відсотків багатих і приблизно 80 – бідних, — продовжив думку заступник голови проводу РО НРУ, депутат міської ради Дмитро Гладун.

— Україна відчуває дефіцит коштів Пенсійного фонду, а наші мільярдери входять у десятку-двадцятку найбагатших людей світу, — сказав голова районного проводу КУНу Михайло Цьок. – З тих, хто має мільйони, треба стягувати податки, а не відхиляти закони про оподаткування майна в офшорах, дороговартісних яхт. У кризовій Греції мінімальна зарплата 600 євро, а у нас..?.

Тому зустріч з владою є корисною, стверджував Мирослав Бойчук, бо вона має захищати інтереси людей як і Партія регіонів. На думку Мирослава Миколайовича, необхідно прийняти звернення, щоб за рішенням судів люди могли отримати належні їм виплати. Голова районної ради А.Клуб поінформував, що такі звернення від влади надходили. Президент запевнив, що при перегляді державного бюджету вони буде враховано.
Тема соціальної справедливості була присутня загалом у першій частині круглого столу. Далі його роботу, на пропозицію

Я.Шинкарука, побудували у формі запитань-відповідей. У такому викладі й подаємо виступи учасників:

Дмитро Томич, голова РО партії «Батьківщина», депутат районної ради.

— Завтра в Україні відзначатимемо День рідної мови, а Міністр освіти і науки Д.Табачник обмежує викладання української мови і літератури у школі, з підручників історії України виводять цілі розділи. Держава без мови – це кусок території.  Це — як людина без душі. Ми мусимо прийняти звернення, що у нас забирають рідну мову, історію.

Михайло Цьок.

— Зараз лунають пропозиції про відродження у школах гри «Зарніца» (замість патріотичної «Джура»), яка у комуністичний період виховувала дітей у радянському дусі. З цього приводу районна рада повинна прийняти звернення, бо це зазіхання на нашу незалежність.

Дмитро Гладун.

Табачник сам не керує, у нього є верховоди. Виходить, що ми маємо питати у Верховної Ради чи можна нам говорити українською мовою?

Андрій Клуб.

— Як національно-демократичні сили так і Партія регіонів проти утисків української мови, незалежності нашої держави.

Ярослав Шинкарук.

Ліпше щоб про мене й усі ці проблеми говорили у цьому залі, аніж на партійних конференціях. Я позапартійний і від мене ніхто не вимагає членства у якійсь партії. Мене більше цікавить, що маємо разом робити аби район розвивався. На останньому такому зібранні почесний голова «Просвіти» Б.І.Радиш запропонував, щоб ми поговорили про мови. І це правильно, бо без духовної сфери нема матеріальної.

Дмитро Томич.

— Ярославе Івановичу, чи були ви на сесії обласної ради, коли депутати висловлювали свою позицію щодо зняття з Степана Бандери звання Героя України?

Ярослав Шинкарук.

— На тій сесії обласної ради я був відсутній. Це було пов’язано з похороном у моїй близькій родині.

Дмитро Гладун.

— Незабаром будемо відзначати 70 років від створення УПА. Чи можливо підвищити виплати учасникам визвольних змагань?

Володимир Мамчук.

— Безумовно, ці люди заслуговують на увагу до себе. Але це все залежить від можливостей місцевих бюджетів.

Дмитро Томич.

— Районна влада повинна якось впливати на розподіл коштів від освоєння надр Микуличинського родовища, свердловини якого знаходяться на території нашого району.

Ярослав Шинкарук.

— Я мав зустріч з начальником Надвірнянського НГВУ Володимиром Степановичем Чуприною. Керівництво управління пообіцяло виділити на соціальний розвиток сіл Вижнього Березова і Баня-Березова по 290 тис. грн. і 100 тис. грн. для Текучої.
Дмитро Бойчук, голова проводу РО НРУ, заступник голови районної ради.

— Сесія районної ради винесла рішення, щоб ліси «Райагролісу» включити у межі населених пунктів. Ці ліси радянська влада забрала у людей. Треба якось вирішувати це питання.

Василь Склипович, заступник голови РДА.

— Я солідарний з вами, п. Дмитре. Але сільські ради повинні подбати, як мають господарювати у цих лісах, здійснювати за ними належний догляд.

Ярослав Шинкарук.

— З клопотанням про включення лісів у межі населених пунктів райдержадміністрація звернулася до голови ОДА. Це питання мають розглянути у Адміністрації Президента. Однак треба, щоб керівники органів місцевого самоврядування вирішили, що з цими лісами будуть робити. На сьогоднішній день тільки 12 рад подали свої пропозиції.

Ганна Думітрак.

— На якій стадії виготовлення документації на організоване сміттєзвалище. Сніг «накрив» цю проблему, але вона існує.

Андрій Клуб.

— У цьому напрямі зараз працює комісія. Та проблему не розв’яжемо, поки не вирішиться питання природно-заповідного фонду «Райагролісу».

Ярослав Шинкарук.

— Поки що рекомендуємо кожному сільському голові зв’язатися з підприємцем, дали його номер телефону, який забирає і вивозить сміття у Коломию. У нього невисокі розцінки за ці послуги. Слід також закупити ящики і встановити їх у місцях скупчення сміття, щоб бездомні собаки не розтягували його.
Анастасія Костюк, голова ради громадських організацій Косівщини.

— Я би хотіла, щоб у районі зняли напругу щодо НПП «Гуцульщина». Парк створювали, щоб ліквідувати суцільні рубки, зберегти й примножити флору і фауну лісів. У НПП «Гуцульщина» входять території населених пунктів і у їхній господарській зоні можуть бути відведені місця для сміттєзвалища.
Андрій Клуб.

— У районній раді ніхто не виступає за ліквідацію Парку. Але сміттєзвалище повинно теж бути. І не треба з районної ради робити ворога.

Василь Струк, голова РО партії «Фронт змін», депутат районної ради.

— Якщо підприємець забирає сміття у Коломию, він на цьому хоче ще й щось заробити. Займімося цим самі, ще й робочі місця створімо.

Ярослав Шинкарук.

— Влада також хоче, щоб у районі функціонував міні-завод з переробки побутового непотребу. Лише треба знайти для цього відповідне місце. Вирішення цієї проблеми влада вважає пріоритетом у своїй діяльності.

Мирослав Бойчук.

— Вважаю, що у державі варто повернутись до податкових канікул. Треба, щоб влада звільнила початківців від сплати податків, тоді в Україні значно зросла би кількість підприємців.

Заключне слово голови РДА Ярослава Івановича Шинкарука:

— Проблем у нас дуже багато. Влада про них знає. Ми готові створити робочу групу і винести всі питання на сесію районної ради. Але над цими проблемами нам потрібно працювати усім разом. Через депутатів Верховної Ради Д.В.Шлемка, В.М.Чуднова їх треба вирішувати на державному рівні.

Однак подивімося, що можемо зробити в районі, найперше, щодо відкриття нових робочих місць. Я просив би, якщо є наболілі питання, не треба чекати кварталу чи якоїсь іншої нагоди для такої зустрічі. Телефонуйте мені і будемо вирішувати ці питання. Бо я не ворог Косівському району.

(Розмову за круглим столом подано з незначним скороченням).

Ігор СУСАК.

Коментарі