Нещодавно Косівщину відвідав Юрій Павленко — уповноважений з прав дитини Президента України. Його зацікавив «Маєток святого Миколая», який діє на території НПП «Гуцульщина». Високий гість побував у Пістині, де оглянув «резиденцію» улюбленця української дітвори Святого Миколая, а також зустрівся із головою райдержадміністрації Ярославом Шинкаруком і колективом НПП «Гуцульщина». Про мету і наслідки цього візиту розповідає голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук.

— Юрій Павленко виявив бажання ознайомитись із проектом Маєтку Святого Миколая, — каже Ярослав Іванович Шинкарук. — Передбачено такі напрямки його розбудови: центральна садиба, навчально-оздоровчий, духовно-екологічний, спортивно-оздоровчий центри і туристичне поселення «Гуцульське село». До центральної садиби входять: будинок і пошта Святого Миколая, інформаційний і культурно-мистецький центри, дитячий театр на 300 місць, містечко майстрів і торгово-виставкові павільйони, етнографічний музей, вольєрне господарство та дитяча колія з казковими станціями. Також заплановано створити гостинну садибу з готельним комплексом на 100 місць, дерев’яними котеджами для сімейного відпочинку та гірськолижним витягом.


Навчально-оздоровчий комплекс включатиме школу на 300 місць зі спальними корпусами, критим басейном, медичним діагностичним центром, спортзалом, їдальнею. До спортивно-оздоровчого центру входитимуть: кінноспортивна база та іподром, лікувальний центр, база спортивного риболовства з будинком рибалки та ставками, оздоровчим та відпочинковим комплексами для дітей і дорослих з обмеженими фізичними можливостями. На базі діючого розсадника НПП «Гуцульщина» заплановано створити навчально-виробничу зелену комору, «Будинок бджоляра» і пасіку.

Духовно-екологічний центр у нас практично вже діє — це «Здвижин», який розташований у Кобаках, в дубовому лісі. Тут є церква, каплиця, хресна дорога, альтанка, духовно-екологічна стежка, будинок для прихожан з навчальними класами для занять з екології і релігієзнавства тощо. Треба лише допомогти завершити те, що напрацьовано ініціаторами його створення, включивши його у склад об’єктів комплексу.

В туристичному поселенні «Гуцульське село» будуть функціонувати кузня, млин, валило, візниця, колиба, полонина, ґражда, форельне господарство та інші споруди гуцульського побуту та культури.

З метою популяризації та ознайомлення з природою, народною архітектурою і мистецтвом Гуцульщини вже розроблені і діють ряд туристичних маршрутів, які поєднують оздоровчі та пізнавальні цілі.

Після повної реалізації проекту «Туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая» він, безумовно, стане центром культурно-мистецького життя Гуцульщини, духовною Меккою для дорослих і дітей, місцем проведення багатьох культурно-мистецьких заходів: народних свят, дитячих змагань, народознавчих конференцій і мистецьких фестивалів. У проекті будуть задіяні місто Косів, села Пістинь, Шешори, Черганівка, Старі Кути, Кобаки, Трач та інші населені пункти.

Хочу повідомити жителям району приємну новину — за дорученням Президента України розпорядженням Кабінету Міністрів України від 20 жовтня цього року Міністерству екології і природних ресурсів виділено 1986 тис. грн. для розроблення проектно-кошторисної документації на будівництво «Туристично-мистецького комплексу «Маєток Святого Миколая».

Юрій Олексійович Павленко сказав, що дбатиме про те, щоб цей проект був реалізованим, адже в його основу закладено ідеї добра, справедливості, надання адресної соціальної допомоги дітям, збереження і відродження культурного спадку і природного потенціалу Гуцульщини. Проект має благородні наміри долучити нове покоління до витоків духовності, розкрити особливості національних традицій, ознайомити з культурою і природою нашого краю. Юрій Олексійович наголосив, що нашій державі дуже потрібні такі проекти, які базуються на національних традиціях справжньої духовності. Дослівно він сказав так: «Я був у Миколая, бачив його. Це чудова ідея і треба зробити все, щоб кожна українська дитина мала можливість побувати тут».

— Голова облдержадміністрації Михайло Вишиванюк і голова обласної ради Олександр Сич під час останніх відвідин району, коли відбувалось виїзне засідання колегії ОДА, запропонували проводити на базі Маєтку Святого Миколая Всеукраїнський фестиваль новорічно-різдвяної іграшки. Як районна влада сприйняла цю ідею? Чи є вже якісь напрацювання?

— Це чудова ідея, і над її реалізацією ми вже працюємо. Цього року республіканський фестиваль не зможемо провести, адже є певна процедура щодо планування і погодження таких заходів у відповідних міністерствах. Але 19 грудня ми спробуємо провести районний фестиваль. Я вже підписав відповідне розпорядження, створено оргкомітет, розроблено положення, ведемо підготовку. Запрошую усіх взяти участь у цій роботі і подбати про те, щоб чемні діти на свято Миколая отримали бажані подарунки.

— Ярославе Івановичу, чи можна вважати, що питання двох маєтків, двох Миколаїв у районі зникло?

— Я завжди говорив і кажу, що Святий Миколай у нас один і спекулювати чи започатковувати якийсь свій бізнес на імені цього святого гріх. Ні двох Миколаїв, ні двох Маєтків у районі не буде. Нам треба об’єднуватись навколо одного проекту і разом втілювати його в життя, а не чинити один одному перешкоди. Роботи вистачить усім: і державним організаціям, і комунальним підприємствам, і приватним структурам. У цьому проекті буде місце для всіх форм власності. Проте хочу наголосити на тому, що державний бюджет фінансуватиме лише державні структури. Комунальні і приватні підприємства мають мати свої джерела фінансування.

— Ярославе Івановичу, як Ви гадаєте, після цього стихнуть «війни навколо парку»?

— Першопричиною цієї «війни» були незаконні рішення сільських рад щодо виділення земель державного лісового фонду у постійне користування чи оренду терміном на 25-50 років фізичним і юридичним особам для цілей, не пов’язаних з веденням лісового господарства, без вилучення цих земель у користувача та без сплати втрат лісового господарства. На жаль, правоохоронні і контролюючі органи вчасно не вжили заходів і дали розгорітись конфлікту, який триває досить довго і затягнувся у судових розглядах. Всі знають основних фігурантів цього конфлікту, деякі з них на цьому намагаються підняти свій рейтинг політичного іміджу, а насправді, в його основі — приватні інтереси. Є ще одна причина цього конфлікту — надання статусу земель природно-заповідного фонду призвело до обмеження господарської діяльності підприємств лісозаготівельної, переробної галузей і ведення мисливського господарства. Зокрема, на території Парку заборонені суцільні вирубки та полювання.

Інша справа – включення до земель Парку колишніх громадських і приватних лісів, які були в користуванні міжгосподарського лісгоспу (нині райагроліс). Вважаю, що це було помилкою, яку, як сказав губернатор нашої області Михайло Васильович Вишиванюк, треба виправляти. Сьогодні вже є наукове обґрунтування, рішення науково-технічної ради Парку щодо взаємозаміни таких територій площею 816 га. Для прийняття остаточного рішення з цього питання потрібна згода ДП «Кутське лісове господарство».

Ми повинні знайти порозуміння з сільськими громадами в тому, що Національний природний парк «Гуцульщина» створений на вимогу громадськості району, виконує необхідні природоохоронні функції, фінансується з державного бюджету, суттєво наповнює бюджет району, забезпечує роботою більше 100 жителів району, його діяльність не перешкоджає пріоритетному туристичному розвитку регіону, а навпаки, сприяє. Тому Парк нам потрібен і треба зробити все, щоб він нормально функціонував.

— Ярославе Івановичу, Ви щойно повернулись з Києва. Ходять чутки, що Ви їздили у столицю на співбесіду з приводу призначення на нову посаду. Це правда?

— Однозначно, ні. Мене запросили взяти участь у нараді, яку проводив Президент України щодо адміністративної реформи. Це тема окремої розмови. А щодо чуток, які постійно поширюють про мене, то, здається, вже всі зрозуміли, що це роблять ті, хто хоче послабити дисципліну і порядок у районі. Але я цього не допущу. В районі багато важливих справ, вирішення яких чекають усі жителі Косівщини. Моя позиція однозначна: любителів базікати треба змусити працювати.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *