День села Шепота

23 Жовтня, 2011 | Коментувати | Переглядів: 6 888

Чудова тепла осіння днина в селі Шепіт. Ґазди і ґаздині зранку поспішають обійти маржинку, май ліпше її напоїти, нагодувати та скоріше зібратись на свято. Зі своїх скринь вони повиймали файне гуцульське лудинє, яке одягають лише на великі свята.

Сонечко виблискувало своїми промінчиками і дуже добре було видно, як з далеких присілків поспішають горяни до центру села: хто пішки, хто верхи на конях або на бричках, а хто й на автомобілях. Минув якийсь час — і центр села перетворився на величезний ярмарок-виставку. Тут можна було побачити все, чим багате село. Чудова гуцульська вишивка, вироби з дерева, шкіри, боднарство, трембіти і роги, дримби, сирні коники, полонинська молочна продукція — вурда, бринза, будз і  широкий асортимент м’ясних виробів.

За давнім гуцульським звичаєм свято розпочалось з богослужіння, яке відбулось біля статуї Матері Божої, що споруджена за кошти громади села біля сільського Будинку культури. Піднесено і урочисто його провели: отець-декан Української Православної Церкви Київського патріархату Іван Близнюк разом з настоятелем місцевого храму о. Іваном Петращуком і священиками сусідніх парафій: Юрієм Павличком із Шешорів, Василем Струком із Космач-Рушора, Василем Петращуком з Брустурів, Василем Вунчаком з Космача, Василем Бойчуком з Акрешор, а також Миколою Ужитчаком з Верхнього Ключева Коломийського району.

Головне святочне дійство відбувалось на сцені місцевого Будинку культури. По-особливому звучали мелодії трембіт і троїстих гуцульських музик у виконанні Юрія і Дмитра Тимофійчуків, Миколи Словака, Миколи Боринського, Михайла Петращука, братів Миколи та Юрія Данищуків, Михайла Пантелюка та Федора Александрука. Вони з самого початку створили добрий святковий настрій у присутніх.

Головною ґаздинею і організатором свята була Галина Віталіївна Ткачук, якій горяни довіряють посаду сільського голови уже 21 рік поспіль. Вона щиро подякула високоповажному духовенству, представникам районної влади, гостям і жителям села за те, що так гарно зібрались на вшанування сільської громади. Вчитель історії місцевої школи Олександра Петрівна Дюк?? зробила коротенький екскурс — з історичного минулого села і до сьогодення. Отець-декан Іван Близнюк від імені Косівського деканату УПЦ КП щиро подякував усім жителям Шепота за високу духовність, за гарно доглянуту церкву та інші культові споруди, які є окрасою села і побудовані за роки незалежності України. Безперечно, що в цьому величезна заслуга настоятеля місцевої церкви отця Івана Васильовича Петращука, голови церковного комітету Миколи Васильовича Словака та сільського голови Галини Віталіївни Ткачук, яким вручили відзнаки деканату.

За дорученням голови Косівської РДА Ярослава Івановича Шинкарука, з вітальним словом до присутніх звернувся його заступник Василь Михайлович Склипович. Він зазначив, що громада села Шепота є взірцем вшанування культури, побуту, звичаїв, обрядів і високої духовності Гуцульщини. А День села він назвав маленьким гуцульським фестивалем. Грамоти Косівської РДА було вручено Василю Павловичу Медвідчуку — директору школи, Ганні Степанівні Плитчук – учительці молодших класів місцевої школи, Григорію Федоровичу Прощуку – членові сільвиконкому, Миколі Володимировичу Краю – завідувачу ФАПом №1, Оксані Лук’янівні Ткачук – завідувачу сільською бібліотекою, Василю Івановичу Габораку – депутатові районної ради, ветеранам УПА Тимофійчук Емілії Миколаївні та Дручківу Федору Івановичу.

Після цього відбулась презентація творчості сільських майстрів: Василя Петровича Грималюка – майстра з виготовлення трембіт, Миколи Васильовича Боринського – боднара, Марії Михайлівни Данищук – майстра з художнього розпису на дереві, сестер Марії Юріївни Мельничук та Ярослави Юріївни Луцяк – майстринь з писанкарства, вишивки та виробів з сиру, Параски Іванівни Мочерняк – вишивальниці, Ганни Миколаївни Мартищук – ліжникарки, Марії Миколаївни Петращук – майстрині з виготовлення гуцульського одягу.

Присутня на святі головний спеціаліст відділу культури РДА Лариса Володимирівна Берізка щиро дякувала присутнім майстрам, вітала всіх зі святом і дала найвищу оцінку цьому заходу.

Дуже приємним урочистим моментом було вшанування найстарішої жительки Шепота Параски Онуфріївни Лобачук, якій виповнилось 95 років. Вона сиділа в залі на найпочеснішому місці і була вшанована бурхливими оплесками присутніх, коли, піднявшись на сцену, з вдячністю вклонилася громаді та отримала з рук сільського голови пам’ятний подарунок.

Не менш зворушливим було вшанування ровесників незалежності – 20-річних ювілярів Галини Рибчук та Олега Кашевка, а також створених у перші дні незалежності молодих сімей Євдокії і Михайла Плитчуків, Марії та Івана Рибаруків.

Неперевершену гуцульську кухню, мистецтво майстрів, свої традиційні улюблені пісні і танці презентували на святі представники всіх 17 присілків: Скрипки, Кичера, Ґрунь, Черешенька, Костиївський потік, Палагнюки, Вишнеполе, Підпантериш, Безвінний, Підкородистий та інші. Очі розбігались від побаченого навіть у телеведучої каналу «1+1» Алли Пас, яка цього дня у Шепоті знімала сюжет про карпатського ведмедя і стала гостем свята. Учасникам виставок вручили подяки від сільського голови Галини Ткачук.

До пізнього вечора лунала колоритна гуцульська музика, чудові коломийки, тривали запальні гуцульські танці у виконанні аматорів художньої самодіяльності Шепітського будинку культури та з сусідніх сіл — Брустурів і Прокурави.

З добрим настроєм до своїх сусідів прибула на свято Брустурівський сільський голова Марія Василівна Матійчук, яка подарувала сільській громаді Шепота ікону Божої Матері та разом з сільським і шкільним колективами художньої самодіяльності Брустурів була активним учасником театралізованого вітального дійства. Як завжди гарним був виступ знаного не лише в нашому краї ансамблю «Барви Карпат» з Прокурави.

На святі в селі Шепоті відразу було видно, що гуцульська громада – дружна, весела, гонорова, вміє працювати, але  вміє і відпочивати.

Анастасія КОСТЮК,
заступник директора НПП «Гуцульщина».

Коментарі