Шукаймо духовних радощів
5 Жовтня, 2011 | Коментувати | Переглядів: 3 085
Свято Різдва Пресвятої Богородиці. На літній сцені районного Будинку культури, як веселі горобці, метушаться юні артисти: учні молодших і старших класів шкіл району.
У цей сонячний вересневий день, притрушений першим пожовтілим листям, районна рада старшокласників (голова Олег Лаюк) з допомогою дорослих – методиста відділу освіти Ємець Надії Валентинівни та працівників центру дитячої творчості (директор М.В.Соколюк) організували благодійний концерт, кошти від якого вирішили віддати на лікування онкохворих дітей. Цей захід надзвичайно потрібний, бо виховує у наших дітях милосердя, співчуття, духовність, бажання прийти на допомогу тим, хто її потребує, адже цього так бракує сьогодні у нашому світі.
Скільки людяності, доброти, сердечності й розуміння відчувалось у їхніх піснях, гуморесках, тематичних сценках! Діти зі щирістю роздавали нам, дорослим, духовне добро, але мало було душ, споріднених з їхніми.
Можна лиш помріяти, як було б благодатно, щоб підтримати дітей прийшли батьки, працівники установ, представники партій і своєю присутністю сказати дітям: молодці, ви все робите правильно, ми тішимось і пишаємось вами. Але дорослих було не більше, ніж артистів. І про це плаче душа.
Ми сьогодні багато говоримо про відродження духовності, вдягаємося у вишиванку в церкву, гордимось нашою символікою, йдемо з розгорнутим прапором і пишаємось собою, а до церкви на службу Божу, приходимо із запізненням. Представники партій ходять лиш на такі заходи, де можна взяти мікрофон і захищати власні амбіції. Хитрі, користолюбні люди проголошують красиві і вірні істини, але їхній особистий приклад далекий від того, про що говорять. Про це свідчить і їхня відсутність на благодійному заході, під час якого було зібрано 1,5 тис. гривень. Давали ці гроші більшість дітей і присутніх на концерті.
Сьогодні, коли всім так щедро відчинили двері для сповідування свободи совісті, у храм Божий приходять різні віруючі. І ми радіємо з того, що люди йдуть до церкви, хоча багато з них думає, що це вже вершина їхньої духовності. Та справжня духовність починається з відродження власного духовного храму, з доброї справи, любові до Бога і ближнього свого.
Тож шукаймо духовних радощів, бо вони є вищі від усіх скарбів світу цього. Та пам’ятаймо, що Бог «наливає» їх лише у чисті серця, такі як мають діти, бо написано в Євангелії: «Хто царства Божого не прийме, як дитина, той не ввійде в нього».
Леся ВАХМЯНІНА,
м. Косів.
Коментарі
Написати коментар