«Лудинє-фест» відтворило історію Косівщини

31 Серпня, 2011 | Один коментар | Переглядів: 12 462

Наша Косівщина славиться не тільки майстрами народного мистецтва, їхніми виробами й творами, а й прекрасною гуцульською ношею.

У кожному селі — свій стиль, свої кольори. Як і в данину, так і сьогодні, у Космачі переважають жовтогарячі фарби, у Яворові та Річці – зелені. Гуцульська ноша збереглася й донині, тільки її трохи змінили та оновили. Колись таке вбрання було у кожній хаті: на будній день – простіше, на свята – багате та пишне. Тому й виникла прекрасна ідея — провести дефіле гуцульських строїв у День міста, на фестивалі під надзвичайно оригінальною назвою «Лудинє-фест».

Чимало людей, особливо молодих, не знає походження слова «лудинє». Колись лудиною називали предмети святкової ноші. Організатори фестивалю поставили за мету – показати розмаїття традиційних гуцульських строїв, продемонструвати сучасний одяг з використанням етнічних елементів, виготовлений народними майстрами, викладачами і студентами Косівського інституту ПДМ ЛНАМ. Дуже цікавими епізодами цього фесту була демонстрація народної ноші з різних сіл Косівщини і Буковини.

Цю прекрасну ідею вже багато років виношували викладачі Косівського мистецького закладу. Завдяки зібраним колекціям родини Струтинських (м. Косів), ініціативі викладачів Косівського інституту вже проводились міні-фестивалі показу народних гуцульських строїв у музеї Струтинського. Усі, хто бачив ті дефіле, були вражені самобутньою красою гуцульського вбрання та його неповторними «аксесуарами». Саме тоді стало зрозуміло, наскільки великим є зацікавлення глядачів, як багато маємо прекрасного старовинного і сучасного одягу, який можемо з успіхом демонструвати перед публікою із найвибагливішими естетичними смаками.

Тому й вирішено було реалізувати цей задум під час традиційного святкування Дня міста. З великим захопленням косівська громада, жителі навколишніх сіл, гості з Гуцульщини, Прикарпаття і Буковини, України, близького й далекого зарубіжжя насолоджувалися неповторною красою гуцульських, буковинських та інших суконь і костюмів 30-60 років минулого сторіччя, а також давніми і сучасними гуцульськими строями: неповторними вишиваними жіночими і чоловічими сорочками.

Майдан Незалежності розквітнув різними барвами – шешорівськими і соколівськими запасками, космацькими хустками, верховинськими кептарями та капелюхами, різними прикрасами та оздобами. Одні за одними виходили на сцену красиві моделі у неповторному вбранні. Дехто з присутніх вперше побачив цю красу, витвори мистецтва народних умільців, нарешті, зрозумів, наскільки гарним є наш національний одяг.

Неперевершені ведучі цього дефіле Ігор Маковійчук і Богдана Цьолковська запрошували на подіум юних дівчат і хлопців, навіть діточок, які демонстрували прекрасні колекції святкового одягу. Захопленню глядачів не було меж.

Унікальним можна назвати майстер-клас із пов’язування традиційних гуцульських жіночих головних уборів (на перемітках хустки). Його провів Богдан Петричук.

Працівники Косівського музею визвольних змагань (завідувач Л.Луканюк) представили на фестивалі повстанську вишиванку (на фотознімках).

Велику організаційну і творчу працю до підготовки і проведення фестивалю доклали викладачі Косівського інституту прикладного і декоративного мистецтва, які опиралися на колекцію одягу родини Струтинських, представили рукотворні народні тканини та моделі одягу, ужитковий (а не виставковий) святковий одяг з елементами рукотворної вишивки та ін.

На високому рівні відбулося дефіле авторських студентських робіт: відділів моделювання костюмів і художнього ткацтва (керівник кафедри Вікторія Дутка, керівники відділів — Олена Гуцуляк, Ніна Стеф’юк, Ольга Швед, викладач Ганна Фартушинська, яка, до речі, разом зі своїм чоловіком демонстрували власне весільне вбрання). Прекрасну колекцію одягу 30-60 років минулого сторіччя зібрали у жителів міста і довколишніх сіл викладачі інституту Богдана Чіх-Книш і Оксана Гордійчук. Ці творчі люди добре знають справжню вартість і усвідомлюють важливість прадавнього і сучасного гуцульського одягу. Вони зробили все можливе, щоб присутні побачили весь спектр розмаїття традиційного гуцульського одягу. Відрадно й те, що того дня серед присутніх чимало глядачів теж були одягнуті у вишиванки.

Варто назвати імена людей, які теж долучились до організації і проведення цього фестивалю. Народну ношу і ретро-одяг артистично демонстрували В.Шкурган, У.Тим’як, Р.Балагурак, Р.Мартинюк, У.Костинюк, В.Лаврук, Л.Тим’як.

Віриться, що такі фестивалі стануть традиційними і велика робота причетних до цього дійства людей дасть прекрасні результати. Від міського голови М.М.Фокшея, гостей і жителів міста передаємо велике спасибі організаторам фестивалю, керівництву, викладачам і студентам училища та інституту ПДМ та ін. Також хочеться подякувати Л.Сапріянчук, Р.Печижаку, родині Струтинських, Р.Барчук, яка співпрацювала з сільськими головами Прокурави, Брустурів, Космача, Рожнова, Кобак, Яворова та інших населених пунктів, директорам будинків культури, всьому оргкомітету, учасникам цього унікального заходу і всім, хто доклав свої зусилля до проведення першого фестивалю прадавнього і сучасного гуцульського одягу.

Віриться, що кожен з присутніх почерпнув для себе щось неординарне, цікаве і неперевершене. З легкої руки, фестивалю, лети у широкий простір!

Вікторія КУШНІРЧУК.
Фото Романа Пежичака.

Коментарі