Молоді та перспективні

10 Липня, 2011 | Коментувати | Переглядів: 2 057

Нагороди – за інтелект

8 червня у приміщенні районного центру дитячої товрчості відбувся урочистий захід, під час якого депутат обласної ради Ю. Б. Дерев’янко відзначив грошовими преміями переможців обласних та всеукраїнських олімпіад, конкурсів і турнірів. Мені, як призерці 4-го етапу олімпіади з української мови і літератури, було дуже відрадно, що в наш час, коли духовні багатства поступаються своєю актуальністю матеріальним цінностям, ще знаходяться люди, спроможні віддати належне інтелектуальній праці. Без сумніву, це один з тих випадків, коли слова подяки не звучать нещиро чи банально.

На початку дійства всі ми трішки хвилювались перед зустріччю із шанованим гостем, очікували пафосних промов і красномовної афектації. Нічого цього не було. Навпаки, Юрій Богданович приємно вразив усіх присутніх вишуканою простотою і реалістичністю міркувань. Особливої ваги його слова набули, коли депутат розповів, що в дитинстві сам був учасником різнорівневих олімпіад і конкурсів. Тому, як ніхто інший, розуміє, наскільки відповідально й складно виконувати покладені перед нами нелегкі завдання.

Ці думки були позбавлені примітивних штампів і пустослівного моралізаторства. Адже Юрій Богданович зауважив, що, яким би безмежним не було обдарування, воно не може розвиватись лише на ґрунті ентузіазму та самопожертви. Влада зобов’язана підтримувати талановитих людей матеріально, якщо хоче, щоб вони на повну потужність працювали задля розвитку своєї країни. Але, на жаль, сьогодні мільйони гривень із державного бюджету витрачають на непотрібні предвиборчі брошурки, а учнів навіть до кінця навчального року не можуть забезпечити всіма необхідними підручниками. Тому, нагородивши учнів преміями в розмірі 500-2000 грн., пан Дерев’янко підтримав нас у більшій мірі не матеріально, а морально. Адже, отримуючи грошове заохочення за розумову працю, усвідомлюєш, що твої досягнення — це не просто купа наукових робіт, досліджень, творчих міркувань і гіпотез, а корисна справа, яка допоможе розвинутись рідній країні та ще й цілком заслужено забезпечить своєму авторові матеріальний добробут.

Мабуть, якби усі високопосадовці брали приклад із Юрія Богдановича, то наші інтелектуальні зорі сяяли б над Україною, а не осявали чужі простори.

Насамкінець Юрій Богданович побажав нам «теж у майбутньому стати меценатами». Саме тоді я подумки дала собі обіцянку здійснити це добре пророкування. І щиро сподіваюсь, що мені й моїм колегам це неодмінно вдасться, адже в нас, безперечно, є з кого брати за взірець.

Сенчук Ольга,
учениця 7 (11) класу Косівської гімназії-інтернату.