Новозбудований після пожежі храм святого Василія Великого в м. Косові (на Москалівці) – світлий, величавий, як Ноїв Ковчег, — щоб рятувати людські душі.

Неділя. Церква вщерть заповнена людьми.

Тиша. Вона потрібна, щоб відновити спокій серця, душі, думок, відчути присутність Божу.

Отець Роман Іванюлик просить Господа віддячити тим людям, їх сім’ям і родинам, які робили і роблять пожертви на відбудову храму своїми статками, працею.

Прекрасний спів священика, ангельський спів хору налаштовують парафіян на радість єднання з Богом.

Мудра проповідь о. Романа, у якій кожне слово має вагу, бо виходить з люблячого серця. Розуміємо: людина, хоч і створена для Неба, все ж таки мусить дати собі раду у вирішенні буденних справ тут, на землі. Священик дає нам поради, як маємо жити в цьому бурхливому світі, підкреслює потрібні нам чесноти.

Сповідаємось, причащаємось і в такий спосіб відмежовуємося від егоїзму, від гріха, від сатани, будуємо храм Бога живого у своїй душі.

Йдемо зі святої Літургії з любов’ю у серці до друга й недруга, до ближнього. Умиротворені, з Божою благодаттю у душі дивимося з радістю на світ навколо себе, який створений Господом для кожного з нас, і дякуємо, дякуємо Йому за всі ласки, які він зсилає нам повсякчасно, за все, бо навіть у сніжинці бачимо велич, мудрість і красу Божу.

Сьомого березня розпочався Великий піст – час покаяння і молитви, час переродження душі.

Піст не повинен бути з обов’язку, а лише з любові до Бога – тоді він не є тягарем, дарує людині радість, очищає, возвеличує, одухотворює душу.
Якщо ми не аналізуємо свою поведінку і не стаємо хоч трохи кращими, то ми не постимо «постом, милим Господові».

Робім все, що заповів нам Господь, і тоді будемо певні, що йдемо дорогою життя, а наша смерть перетвориться у радість зустрічі з Богом для вічного життя у Царстві небеснім.

Леся ВАХМЯНІНА,
м. Косів.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *