Ми — дар один для одного

9 Січня, 2011 | Коментувати | Переглядів: 1 862

Кожна людина є неповторною і унікальною. Бог не створив нас більш чи менш гарними, щасливішими і нещасними, перспективними і безуспішними. Він у своїй мудрості створив усіх рівними і в той же час — такими різними! Ось чому кожна людина заслуговує на особливу увагу та сприйняття.

Кожен із нас є даром один для одного!

На жаль, люди з особливими потребами не можуть скористатись цим даром у повній мірі, бо ізольовані в суспільстві, бо воно не може чи не хоче приймати їх такими, якими вони є.

На базі Кобаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів пройшла зустріч з нагоди Міжнародного дня інвалідів. Її ініціаторами були М.І.Смєлік – голова районної громадської асоціації інвалідів та сільська влада. Адже саме їй, владі, треба нарешті взяти на себе зобов’язання дбати про проблеми людей з обмеженими фізичними можливостями.

Педагогічний колектив і дирекція школи на чолі з Анатолієм Васильовичем Шуткою створили умови, завдяки яким діти з особливими фізичними потребами можуть почувати себе повноцінними членами нашої шкільної родини. Одні з них навчаються разом зі своїми ровесниками в класних колективах, для інших організовано індивідуальну форму навчання. За пропозицією Міністерства освіти і науки України, в школі проводять «уроки доброти», щоб привернути увагу суспільства до проблем інвалідів, сформувати позитивну громадську думку і толерантне ставлення до дітей-інвалідів, зруйнувати психологічні, фізичні, соціальні бар’єри, які виключають або обмежують їх участь у повноцінній життєвій діяльності.

«Спільною працею влади, громади села, школи ми допоможемо інваліда подолати важку адаптацію у суспільстві», — підкреслила у своєму виступі Марія Іванівна Смєлік. Вона довго і щиро переконувала запрошених, що треба боротися, треба жити, йти вперед. Розповіла про результати районних акцій милосердя, в яких не останню роль відіграла і наша школа.

Заступник начальника управління Пенсійного фонду в нашому районі В.І.Баричко розповів про зміни до чинного пенсійного законодавства та про порядок нарахування пенсій.

Приємним подарунком для гостей став невеличкий концерт (музичний керівник І.В.Симотюк). Діти зігріли своїм теплом кожного у залі, віддали у подарунок часточку свого серця і душі. Вони прагнули показати свою повагу до людей з особливими потребами, допомогти їм зберегти віру у свої сили.

На завершення зустрічі всіх запросили до «солодкого столу», організованого сільським головою О.Ф. Кисилицею за участю Іванни Дмитрівни Никифорчин, Богдани Петрівни Церковнюк та Мар’яни Дем’янівни Швейки.

Зі ста запрошених на зустріч прийшли тільки сорок осіб. До тих, хто не зміг прийти (маю на увазі інвалідів І групи), завітали з подарунками сільські депутати.

Звичайно, ні «солодкий стіл», ні концерт не вирішать усіх проблем цих людей. Але приємно вже те, що про них не забули. Підтвердженням цього стали низький уклін та слова подяки від Ганни Букатчук, а інвалід-візочник Марта Калинич по телефону висловила вдячність усім, хто був причетний до цієї акції.

Хочу вірити, що ця зустріч стане поштовхом для налагодження зв’язку та співпраці між районною владою і сільською громадою. Школа теж не може залишиться осторонь, адже милосердя – це ключова ланка довгого ланцюжка, що має назву «виховання».

Любов Гулян,
педагог-організатор Кобаківської ЗОШ І-ІІІ ступенів.

Коментарі