Вже минуло 19 років тим, хто не пам’ятає ні радянського тоталітарного режиму, ні Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року, на який було винесено одне питання: «Чи підтверджуєте Ви Акт проголошення незалежності України?». Цей Акт, прийнятий ще Верховною Радою Української Радянської Соціалістичної республіки 24 серпня 1991 року – на четвертий день після перевороту (путчу) в Кремлі, підтвердили 90, 32 відсотка виборців України. Завдяки цьому Україна вийшла зі складу колишнього Союзу Радянських Соціалістичних республік, а точніше, позбулась кайданів кривавої комуністичної російської імперії. Імперії, яка за більше 70 років панування знищила майже 15 млн. українців штучними голодоморами, а крім цього, мільйони українців – війнами, в’язницями, сибірськими каторгами. Тому й радість за проголошення незалежності України була невимовно великою, особливо для колишніх повстанців, політв’язнів, шістдесятників, тих, котрі в кінці 80-х – на початку 90-х років, не боячись втратити посади, бути репресованими могутнім комуністичним режимом, сміливо виступили проти нього.

Ці люди не б’ються в груди, що вони були першими. Тепер, нарешті посміливішали ті, хто відверто був проти незалежності чи «ховався в кущах». Нині їхньому «патріотизму» немає меж. Така реальність.

Та, якими ми вже не є, важливо, щоб не зрадили своєї Матері-України нині, вберегли нашу незалежність, щоби в ім’я цього простили одні одних і разом будували рідну державу. Бо що варта сім’я без власної домівки, що варта нація без держави?


На цих аспектах наголошували учасники круглого столу, що був присвячений 19-й річниці проведення Всеукраїнського референдуму 1 грудня 1991 року. Цей захід проводився у Косівській центральній районній бібліотеці. До честі її директора Ярослава Семанишина, завідувача відділу обслуговування читачів Ірини Балагурак, яка, як і завжди, підготувала досить ґрунтовний тематичний огляд літератури, та всіх працівників бібліотеки, меценатській підтримці директора МП «Сюрприз» Лідії Ярич зібрання було врочистим і святковим. Спогадами про події кінця 80-х — початку 90-х років поділились безпосередні її учасники: колишній голова районного об’єднання «Просвіта», поет Богдан Радиш і нинішній – Богдан Глібчук, голова районної організації НРУ Дмитро Бойчук, член районного проводу НРУ Роман Кабин, голова Союзу українок Косівщини Анна Богдан, Косівський міський голова Микола Фокшей. Вразила конструктивністю свого виступу, конкретними пропозиціями одна із відомих постатей Косівщини Аделя Григорук. До слова було запрошено й іншу учасницю круглого столу Катерину Сусак, завдяки якій маємо в Косові інститут прикладного та декоративного мистецтва.

Згаданий референдум уже став історією. У наступному році будемо відзначати 20-річний ювілей з часу його проведення. Дата – дуже важлива для нас, українців. Доцільно би починати готуватись до нього віднині.

Василь ГЛІБЧУК.

На світлинах: фрагменти з круглого столу в центральній районній бібліотеці.

Фото Ярослава ТИМОФІЙЧУКА.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *