Пластилінова казка Лесі Кічак
20 Липня, 2010 | Коментувати | Переглядів: 3 252
В селі Лючі є багато талановитих людей: писанкарі, малярі, різьбярі. Досі в селі не було лише скульпторів, але віриться, що цю прогалину заповнить дев’ятикласниця Леся Кічак. Поки що вона творить чудеса з пластиліну, але можна сподіватися, що це перший крок до зодчества.
Лесю ніхто не вчив ліпити. Взірці часто брала із кін дер-сюрпризів, а пізніше в школі допомагав вчитель трудового навчання Михайло Уруський. Та потяг до мистецтва, мабуть, генетично передався дівчинці від мами Ольги, адже та у дитинстві дуже любила малювати.
Неодноразово Леся виставляла своїх роботи у сільській школі. Її роботами захоплювалися вчителі, учні, односельці та представники районного відділу освіти РДА. А до Дня Матері Леся щороку готує виставку робіт у Лючанському Будинку культури.
Тематика робіт Лесі Кічак – різноманітна, та найбільше школярка любить ліпити квіти і звірів. Часто відображає у своїх роботах краєвиди рідного села.
Продемонструвала Леся своє мистецтво і в Криму, де два роки тому відпочивала в таборі у місті Лазурному. В її групі були діти з різних куточків України, але тільки вона займалася ліпкою з пластиліну. Усі були в захопленні від її пластилінових польових квітів. За свою роботу Леся була нагороджена кількома грамотами.
Леся не збирається покидати свого улюбленого заняття і дуже хоче закінчити якийсь мистецький навчальний заклад, адже прагне, аби її хобі стало професією. А ще хоче вивчати інші види мистецтва, які є близьким до скульптури, зокрема гончарством.
Юрій Атаманюк.
Коментарі
Написати коментар
Реклама у Косові
Косівський фотоальбом
Гуцульщина
