Творчий подвиг Юліана Закревського
17 Липня, 2010 | Коментувати | Переглядів: 2 491
До 95 річчя з дня смерті співака.
В другій половині ХІХ – на початку ХХ століть великою популярністю серед любителів та знавців оперного мистецтва користувався співак (тенор), уродженець Косова Юліан Закревський. Він народився 29 вересня 1852 року.
Початкову музичну освіту Ю.Закревський здобув у Ставропігійській бурсі у Львові, де співав у хорі. У 1867-1871 роках вивчав сольний спів у викладача Львівської консерваторії Карла Мікулі – учня Ф.Шопена, який був знайомий з відомими європейськими композиторами Р.Вагнером і Ф.Лістом.
В 1870 році Ю.Закревський разом з О.Мишугою співав у хоровому товаристві «Торбан» у Львові. Цим колективом керував тоді відомий галицький композитор Анатоль Вахнянин. у 1871 році, після виступів в оперному театрі в Кракові, вісімнадцятирічного юнака з гарним і милозвучним голосом запросили до Львівського оперного театру на роль Йонтека в опері «Галька» С.Монюшка. Тут він виступав з відомим галицьким співаком старшого покоління Г.Борковським.
У 1871-1872 роках співак виступав в оперних театрах у Кракові та Познані. Хоча Ю.Закревський був героїчним тенором, він талановито виконував і ліричні партії. Маючи славу оперного співака, він іноді з успіхом виступав і в оперетах.
В 1874 році Ю.Закревський продовжував удосконалювати виконавську майстерність у Венеції (Італія). Після повернення з Італії виступав в оперному театрі німецького міста Ганновера.
В 1876-1877 роках він концертував у Варшаві, в 1878 році гастролював у Празі з німецьким театром, в 1879-1882 роках — у Києві, з італійським оперним театром, в 1882-1884 роках – у Великому театрі в Москві, в 1893 – 1895 роках – у Харкові та інших містах.
У 1907 році Ю.Закревський залишив сцену і оселився в Казані, де займався приватною музичною педагогічною діяльністю. Там він і помер 8 травня 1915 року.
Ю.Закревський разом з такими талановитими галицькими оперними співаками як О.Мишуга, С.Крушельницька, М.Менцинський, А.Дідур, Є.Гушалевич вніс значний вклад у розвиток українського музичного мистецтва Галичини, України та ряду країн Європи і заслуговує на добру згадку нащадків.
В. Бурдуланюк,
доцент кафедри історії України Прикарпатського національного університету імені В. Стефаника.
Коментарі
Написати коментар
Реклама у Косові
Косівський фотоальбом
Гуцульщина
