Громадське обговорення

8 Липня, 2010 | Коментувати | Переглядів: 1 838

В Україні робитимуть капітальний ремонт?

Нещодавно в сесійній залі районної ради відбулася своєрідна зустріч-екскурсія. На неї запросили депутатів районної ради, керівників та працівників бюджетних установ, підприємців, представників політичних і громадських організацій району.

Розпочав розмову голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук. «Віктор Янукович почав утілювати в життя програму «Україна для людей», з якою він йшов на вибори, — сказав керівник виконавчої влади Косівщини. — З ініціативи Президента підготовлено проект Програми економічних реформ на 2010-2014 роки «Заможне суспільство, конкурентоспроможна економіка, ефективна держава». Її мета — економічне зростання України і підвищення соціальних стандартів нашого суспільства. Програма передбачає біля двох десятків реформ у різних галузях. Однак ці важливі дії Президент вирішив обговорити і узгодити з народом України, для якого, власне, вони і проводяться. Кожен з нас має можливість висловити свою думку щодо запропонованих змін — вона буде почутою і врахованою».

Першому заступнику начальника головного управління юстиції в Івано-Франківській області, заслуженому юристу України Володимиру Ковальчуку довірили на цій зустрічі відповідальну роль екскурсовода. Він проклав на карті президентського проекту ознайомлювальний маршрут. Досвідчений правознавець назвав програму Президента короткою, чіткою і зрозумілою, після чого докладно проаналізував усі її три етапи. З усього сказаного доповідачем можна було зробити висновок, що новообраний очільник держави переконаний, що Україні потрібен капітальний ремонт. Янукович вирішив робити його з розмахом. Не став зациклюватися на кількох кімнатах, а почав колупати старі стіни податкової, судової, банківської, пенсійної, освітньої, медичної, інвестиційної, енергетичної, транспортної, нафто-газової, сільськогосподарської та багатьох інших кімнат.

Масштаб запланованого вражає, терміни виконання, визначені самими реформаторами, підтискають. Навіть якщо запропонована Януковичем програма – яскрава передвиборна цукерка виробництва Партії регіонів, Президент і його команда не можуть не розуміти: рано чи пізно українці почнуть пробувати розрекламовані солодощі на смак. Якщо замість апетитного льодяника вони отримають порожній фантик, наступної каденції ні Януковичу, ні регіоналам не бачити, як власних вух. Привиди збанкрутілих політичних лідерів і партій бродять Україною і повсякчас нагадують – треба не тільки гарно говорити, а й сумлінно виконувати обіцяне. Тому, хоч не хоч, а задекларовані у програмі Президента дії її ініціаторам доведеться втілювати у життя – опозиція не дрімає і перед наступними виборами напам’ять цитуватиме усе нереалізоване. Враховуючи ці обставини, чимало прагматично налаштованих громадян теж вирішили взяти посильну участь у проектуванні ремонтних робіт, бо їм не байдуже, якого кольору будуть стіни у кімнатах, і які меблі туди почнуть заносити. Вони перечитали президентську програму з олівцем у руці, зробили свої висновки і вступили в дискусію всеукраїнського масштабу.

Вчинили так і деякі учасники згаданої вище зустрічі. Що із запропонованого у програмі Президента вони підтримують, а що критикують, читайте нижче.

Ярослав Бринський, заступник голови РДА з економічних питань:

— Ми обговорювали цю програму з підприємцями району. Вони висловили свої пропозиції щодо поліпшення бізнесклімату і залучення інвестицій. Занепокоїла їх перспектива переходу на систему державного нагляду за безпекою продукції, розміщеної на ринку, замість державного контролю її виробництва. Підприємці вважають, що за якість продукції повинні відповідати не лише ті, хто торгує, а й виробники.

Петро Лосюк, народний вчитель України, директор Яворівської ЗОШ І-ІІІ ст.:

— Мене найбільше болять проблеми народного мистецтва і художніх промислів. Талановиті майстри залишилися на самоті зі своїми проблемами. Придбання сировини, виготовлення виробів і їх збут – усім цим доводиться займатися одній людині. Хіба можна за таких обставин досягти високої якості виробів? Це веде до виродження народного мистецтва. А воно — обличчя не тільки Гуцульщини чи області. Це обличчя України. У великих муках народжувалась державна програма відродження, збереження і розвитку народного мистецтва та народних художніх промислів. На жаль, вона не виконується. Гірко мені про це казати, але мусимо визнати, що народних майстрів ми послали з торбами по світу. Без державної підтримки народне мистецтво не виживе. Його потрібно плекати з малих років. Оскільки домашнє учнівство стало рідкістю, цю функцію повинна брати на себе школа. А наше рідне Міністерство вже до того дореформувалося, що в програмах деяких класів передбачено лише один урок трудового навчання на тиждень. Якщо займатись різьбою, то цього часу вистачить лише на те, щоб розкласти різці. Тому треба створювати колегіуми народної творчості, в першу чергу у нас, на Гуцульщині. Вже з 5-го класу треба прилучати дітей до народного мистецтва, плекати майстрів, які в майбутньому прославлять наш край і Україну.

Іван Фазан, головний лікар Косівської ЦРЛ:

— Питання реформування медицини давно назріли. На мою думку, таких прекрасних фахівців, як у нас, нема ніде у світі. Але й таких штатів, такої кількості лікувальних установ, які несуть неповноцінне навантаження, теж ніде нема. Водночас усі нарікаємо, що мала зарплата, нема за що купити ліки, за що лікуватися. Ці питання ми обговорювали у своїх колективах і дійшли спільного висновку. Під час реформування медицини слід врахувати три чинники: соціальний, економічний і географічне розташування. Цілком підтримуємо впровадження страхової медицини, бо йдеться не тільки про залучення додаткових коштів для потреб галузі, а й про більш відповідальне ставлення громадян до стану свого здоров’я. Ми підтримуємо ідею створення медичних округів. Міністр охорони здоров’я каже нам: колеги, які ви акушери-гінекологи, якщо на рік маєте триста пологів? На тиждень приймаєте максимум двоє пологів, а в лікарні є 18 акушер-гінекологів. Вони мають можливість навчитися? Ні.

Підтримую запровадження контрактної форми роботи, але вважаю, що вона не повинна призвести до масових звільнень пенсіонерів. Не кожен працівник літнього віку є зайвим баластом. Треба дати можливість працювати тим, хто має великий досвід, знання, авторитет. Під час проведення реформ не може бути зрівнялівки, слід враховувати особливості кожного регіону. Нам зараз пропонують переходити на денні стаціонари. Можливо, це варто робити у рівнинних областях, але не у нас. Хворий з віддаленого гірського села після обіду просто не матиме чим додому доїхати.

Володимир Козьменчук, начальник відділу освіти РДА:

— На мою думку, освіта – це та галузь, яка потребує дуже обережного реформування, бо можна втрати багато позитивних надбань. Але очевидно, що в плані організаційному, фінансовому, управлінському назріла необхідність змін. Зупинюся на пропозиціях, які ми обговорювали на апаратній нараді за участю керівників навчальних закладів району. Необхідно розмежувати фінансування і принцип управління закладами освіти на рівні держави. Фінансово-господарська діяльність має бути прерогативою органів місцевої влади, а навчально-виховна і науково-методична – функцією органів управління освіти відповідних рівнів.

Такий принцип діє у всьому світі. Вважаю, що має бути визначений граничний вік перебування на педагогічній роботі. Це загальноприйнята практика системи освіти багатьох держав. Контрактна форма має бути збережена: і в освіті, і в медицині. Цього хочуть не тільки молоді педагоги. Цього вимагає суспільство, зокрема учні та їхні батьки. Принцип фінансування «гроші ходять за дитиною» має вирішити дуже складне питання оптимізації навчальних закладів. Жодна територіальна громада не дасть легкої згоди на те, щоб ми приймали рішення про реорганізацію чи ліквідацію навчального закладу. Але ми маємо бути реалістами і об’єктивно оцінювати ситуацію. У 1998 році в районі було 13480 дітей шкільного віку, зараз – 10720. Якщо гроші будуть «йти за дитиною», вона матиме відповідний учнівський кошик і «принесе» його у школу. Ці гроші дадуть змогу директору акумулювати фінанси, утримувати на них навчальний заклад, виплачувати заробітну плату.

Доводиться констатувати і такий факт: поступово відділи освіти стають малими автотранспортними підприємствами. Я не жаліюся, але це надзвичайно велика проблема, адже йдеться про утримання, ремонт автотранспорту, забезпечення його експлуатації відповідно до всіх вимог. Тому назріло питання створення спеціалізованих автотранспортних підприємств для підвезення учнів до школи.

Я підтримую положення президентської програми щодо рівнів фінансування галузей освіти. У нас не допускається фінансування однієї установи з бюджетів різного рівня. Виникають парадоксальні і навіть абсурдні ситуації. Наприклад, у нашому районі є філія обласного центру туризму і краєзнавства, місцеві діти мають змогу займатися туризмом, вчаться вести здоровий спосіб життя. Це дуже добре.

Але коли постала необхідність відправити цих школярів на обласні змагання з туризму, нам кажуть, що ми не маємо права фінансувати такі поїздки, бо ці заходи проводить обласна структура. Тому я вважаю, що треба більш ліберально віднестися до питання фінансування освіти, культури, медицини, використовувати різні шляхи фінансування бюджетних установ.

Василь Баричко, заступник начальника управління ПФУ в Косівському районі:

— На сьогоднішній день в Україні є більше 20 законів щодо призначення пенсій. Їх необхідно уніфікувати. Бажано мати 4-5, як в інших державах. Варто змінити систему пільгового виходу на пенсію. Мали би бути створені корпоративні або професійні пенсійні фонди. Треба надійно захистити накопичувальний рівень пенсійної системи.

Присутній на зустрічі заступник голови ОДА Роман Струтинський уважно вислухав усі зауваження і пропозиції, наголосив на тому, що необхідність реформування багатьох галузей – нагальна потреба нашого часу, після чого коротко поінформував присутніх про перші кроки нової влади на шляху відродження економіки держави загалом та Івано-Франківської області зокрема.

Аліса Мудрицька

Коментарі