Мальовничий край Тараса Кочержата
19 Червня, 2010 | Коментувати | Переглядів: 7 313
У Косівському музеї народної творчості М. Струтинського відкрито першу персональну виставку малярства Тараса Кочержата, студента IV курсу Косівського інституту декоративно-прикладного мистецтва ЛНАМ.
Народився Тарас у селі Старому Косові. Почав малювати з раннього дитинства: часто ходив на етюди, робив копії відомих художніх творів.
Навчався у Вербовецькій школі, брав участь у виставках учнівських робіт, виставляв свої картини в районному Центрі дитячої творчості. Саме у школі юнак вирішив пов’язати своє життя з професією художника. Тарас вступає на навчання до Косівського училища декоративно-прикладного мистецтва, а після його закінчення продовжує навчатись у Косівському інституті. Тут він опановує різноманітні техніки малювання. Студент наполегливо шукає і виробляє свій творчий підхід і стиль написання картин. Його улюблені теми: пейзажі, квіти, більшість з яких пише з уяви.
Пейзаж стає головним напрямком у творчості молодого художника.
Тарас відтворює у своїх полотнах красу рідного краю, зображує дерева, квіти, річки, гори, гуцульські хати, гуцулів, коней та безкрає просторе небо. Небо у художника дуже цікаве, різноманітне, ніби викладене кристалами, які переливаються кольоровими барвами.
Важливе місце у творчості пейзажиста посідає колір як емоція. Художник використовує густий, соковитий, широкий мазок і гранично насичену гаму кольорів. Тарасові подобаються більш холодні: сині, фіолетові, зелені, які він подає дуже сміливо та емоційно.
Тарас спокійний зовні, але його внутрішній світ насичений бурхливими емоціями, переживаннями, пошуками. Саме таке поєднання ми бачимо в його роботах – спокій, сповнений прихованими емоціями.
Якщо людина має талант, все решта залежить від неї самої. Наполегливість, бажання працювати і любов до своєї справи – саме це творить справжнього митця. Нині можна з упевненістю сказати, що як митець Тарас Кочержат сформувався і знайшов себе.
Ірина Панчук,
старший науковий працівник Косівського музею народної творчості М. Струтинського.
Коментарі
Написати коментар