День Перемоги

19 Травня, 2010 | Коментувати | Переглядів: 7 405

Такого велелюддя у День Перемоги, 9 травня, Косів уже не бачив давно. Того сонячного недільного дня майдан Незалежності напрочуд швидко заповнювався святково одягненими і налаштованими людьми. Вклонитись пам’яті полеглих у Другій світовій війні, віддати шану живим її учасникам прийшли представники трудових колективів, політичних та громадських організацій, школярі, небайдужі жителі нашого міста.

Швидко і злагоджено формується довга колона. Очолюють її літні чоловіки. На їхніх грудях виблискують і тихенько дзвенять численні бойові та пам’ятні ордени і медалі. Це ветерани тієї страшної війни, яким пощастило вижити у її пеклі і дожити до наших днів.

Під звуки військових маршів колона прямує до Меморіалу слави, де поховано радянських воїнів, що загинули у боях за Косів.

З нагоди 65-ої річниці перемоги на братській могилі палає вічний вогонь.

Урочистий мітинг відкриває Косівський міський голова Володимир Пітеляк.

Лунає Державний гімн.

До слова запрошують почесного голову районної ради ветеранів, гвардії полковника запасу Володимира Пізова. Володимир Юрійович нині бореться з важкою недугою, але не міг не прийти на свято Перемоги. Він виголошує коротку промову, кожне наступне слово якої йому вимовляти важко — хвороба і хвилювання даються взнаки. Після закінчення виступу Володимира Пізова до нього поспішають медики з карети швидкої допомоги, щоб надати йому фахову допомогу.

До ветеранів та всіх учасників святкового дійства звертаються голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук, голова районної ради Руслан Присяжний та заступник військового комісара Косівсько-Верховинського об’єднаного райвійськкомату Юрій Постольний. (Короткий виклад окремих виступів читайте на цій сторінці).

Офіційна частина свята завершується поминальною службою, яку проводять отці Іван Близнюк, Ростислав Спринюк.

До підніжжя братської могили лягають гірлянди слави, сплетені школярами, вінки, букети живих квітів.

Після урочистостей ветеранів запрошують на святковий обід у їдальню Косівського інституту ПДМ. А на літній сцені районного Будинку культури розпочинається концерт, присвячений дням Перемоги і Матері. У ньому беруть участь аматори художньої самодіяльності та творчі колективи нашого міста і району. З любов’ю продуманий сценарій свята, вдало підібрані концертні номери, щире бажання самодіяльних артистів дарувати радість глядачам – усе це разом створило незабутню атмосферу справжнього свята, подарувало присутнім гарний настрій на цілий день.

Аліса Мудрицька.
Фото автора.

Подвиг ваш безсмертний, пам’ять про полеглих вічна, вдячність народу — безмежна!

З виступів на урочистому мітингу, що проводився у м. Косові з нагоди Дня Перемоги.

Косівський міський голова Володимир Пітеляк:

— День Перемоги – це велике національне свято, яке українці святкують разом з цілим світом. Це день честі та слави наших дідів і батьків, які мужньо, зі зброєю у руках, зустріли і побороли ворога. Це день честі і слави українських матерів, які витримали тягар війни і своєю невтомною працею наближали перемогу.

Дорогі ветерани! Низький уклін вашому подвигу, шана — вашій мужності, витримці і патріотизму, вдячність за те, що ми зараз маємо мирні будні і вільну державу. Ваш героїзм завжди служитиме прикладом відваги і любові до Батьківщини.

Міцного вам здоров’я, життєвих сил і оптимізму.

Цього року святкування Дня Перемоги збіглося з іншим чудовим святом – Днем матері, який відзначають у другу неділю травня. У війни – не жіноче обличчя. Але мільйони молодих жінок і юних дівчат воювали на фронті, виконували чоловічу роботу в тилу. Скільки матерів не дочекались своїх синів і дочок! Скільки жінок передчасно повдовіли, скільки дітей осиротіло! Честь і слава жінкам-ветеранам. Шана вам, солдатські вдови і діти війни. Зі святом усіх.

Почесний голова районної ради ветеранів, гвардії полковник запасу Володимир Пізов:

— 69 років тому вранці, 22 червня 1941 року, по радіо пролунав сповнений тривоги голос диктора Левітана, який сповістив про те, що на світанку регулярні війська фашистської Німеччини напали на радянські прикордонні частини від Балтійського до Чорного моря Бойові дії розпочалися несподівано і одночасно, уздовж всього колишнього радянсько-німецького кордону, із залученням військ, які мали шести-восьмикратну перевагу сил. Так розпочалася Велика Вітчизняна війна, яка дійсно була головним фронтом Другої світової війни і мала величезний вплив на весь її хід. Друга світова війна за своїми масштабами і жорстокістю не має аналогів. Вона тривала довгих шість років і втягнула у свою орбіту 72 країни світу. 15 мільйонів чоловік взяли до своїх рук зброю.

Починаючи з квітня 1939 року по серпень 1945 року Косівським, Яблунівським, Кутським та іншими військово-польовими військкоматами було мобілізовано понад 18 тисяч жителів району, які брали участь у бойових операціях майже на всіх фронтах Другої світової війни. Майже вісім тисяч наших краян не повернулося додому, не переступили поріг рідних домівок — вічна їм пам’ять!

Назву кілька імен тих, хто залишився живий. Це Марчук Петро Лук’янович (с. Хімчин), солдат морської піхоти, пройшов до Лейпцига, а війну закінчив під Мукденом (Японія). Це Рабинюк Семен Михайлович, він брав активну участь у розгромі Першої Квантунської армії у Японії. Це Стринадюк Михайло Миколайович, воїн Першого Українського фронту, брав участь у визволенні Чехословаччини. Активними учасниками партизанського руху та антифашистського підпілля були Хоха Тетяна Антонівна і Васкул Юрій Миколайович. У Юрія Миколайовича уся сім’я була партизанською. Коли йому було 15 років, він разом з братом взяв у полон німецького офіцера, який повідомив важливу інформацію, яка дала можливість уникнути зайвого кровопролиття.

Шановні косівчани!

Сьогодні ми низько схиляємо голови перед подвигом воїнів, які побороли фашистського ворога. Вічна пам’ять полеглим у роки воєнного лихоліття! Слава тим, хто залишився живим, хто і нині працює та живе в ім’я незалежної і процвітаючої України.
Голова районної державної адміністрації Ярослав Шинкарук:

— 65 років тому наш народ здобув велику перемогу та врятував світ від німецько-фашистської навали. Війна, що розпочалася влітку 1941 року і тривала 1418 днів, обірвала життя десятків мільйонів людей, перекресливши бажання багатьох жити для добра і любові. Понад вісім мільйонів синів і дочок України загинули на полях кровопролитних битв. Але їхня самопожертва не була марною. Червоноармійці, партизани, учасники національно-визвольних рухів кожною своєю молитвою, кожним пострілом, кожною краплиною крові наближали день перемоги. Сьогодні ми віддаємо їм шану, схиляємо голови перед світлою пам’яттю полеглих, перед стійкістю і відвагою живих.

У день 65-ої річниці перемоги у Великій Вітчизняній війні адресую слова вдячності живим ветеранам-антифашистам. На жаль, смерть — невблаганна супутниця старості проріджує ваші ряди, але навіть їй не під силу розвіяти велич подвигу покоління переможців, які зламали хребет гітлеризму. Ніщо не зітре з людської пам’яті усвідомлення вашого героїзму, ніхто не заховає від нас правду про вашу гідну поваги жертовність.

Хочу запевнити вас, що нинішня українська влада, попри успадковані негаразди, прорахунки і труднощі, рівнятиметься на ваш приклад у подоланні життєвих проблем і створить для вас, дорогі ветерани, належні і гідні умови життя. Будьте певні, що ваша любов до рідної землі, вірність служіння Україні знайдуть гідне продовження в особі молодого покоління.

Нам необхідна єдність — і ми її віднайдемо! Нас врятують щирість та любов — і ми їх пробудимо до життя! Нам личить європейський рівень достатку — і ми його досягнемо!

З Днем Перемоги вас, дорогі краяни, з днем гідності і величі правдоборців, які з честю виконали громадянський обов’язок захисників Вітчизни! Наш земний уклін всім, хто воював на фронтах Великої Вітчизняної війни, хто працював у тилу для фронту і перемоги, хто підняв з повоєнних руїн і відроджував рідний край. Подвиг ваш безсмертний, пам’ять про полеглих вічна, вдячність народу безмежна.

У цей святковий день бажаю всім ветеранам довгих років життя, міцного здоров’я, любові і поваги рідних і близьких, миру і Божого благословення, а найголовніше — мудрості, яка збереже нашу монолітність і силу. Слава переможцям! Слава Україні!

Голова районної ради Руслан Присяжний:

— 65 років відділяє нас від тих травневих днів, коли пролунали останні залпи однієї з найстрашніших і найкровопролитніших в історії людства воєн. Але безсмертний подвиг переможців, які очистили рідну землю від фашистської навали, непідвладний часу. У ці дні ми повертаємось у незабутню весну 45-го, згадуємо тих, хто в жорстокій битві виборов перемогу для нас усіх. Навіть якби ця війна звершилася в іншу пору року, перемога все одно означала б відродження, оновлення, повернення до життя — все те, що дарує світові весна. Пам’ять про війну, її сувора правда залишаються з нами як величний за силою духу приклад мужності, патріотизму, важкої ратної праці і вічної скорботи за тими, хто поклав на вівтар перемоги найдорожче – своє життя.

Відроджена Україна – це найкращий пам’ятник усім захисникам нашої землі. І хоч би скільки минуло часу, доки існуватиме на своїй землі українська нація, у цей день ми вклонятимемося усім ветеранам тієї страшної війни, складатимемо їм глибоку синівську шану. Пам’ять потрібна полеглим, увага потрібна живим. Я закликаю молодь завжди виявляти шану і увагу до ветеранів, до покоління, яке пережило найважчі випробування.

У цей пам’ятний світлий святковий і водночас сумний день ми повинні вкотре усвідомити значення таких слів як «мир», «порозуміння», «примирення». Нехай єднає усіх нас любов до України і турбота про її майбутнє.

Шановні ветерани!

Сердечно та щиро вітаю вас усіх з 65ою річницею перемоги. Довгих вам років життя, міцного здоров’я, любові та поваги від рідних і близьких, від усього народу України.

Слава вам!

Коментарі