З виїзної колегії РДА: Пріоритетні завдання влади

12 Квітня, 2010 | Коментувати | Переглядів: 2 845

У попередньому номері «Гуцульського краю» уже повідомлялося про виїзне засідання колегії райдержадміністрації, яке провели минулого тижня з ініціативи голови РДА Я.І.Шинкарука.

Спершу відвідали приватну агропромислову фірму (ПАПФ) «Черганівка». На господарському дворі зустріли її засновника М.В.Томея. З сільськогосподарським виробництвом ця людина обізнана, не перший рік тягне цього важкого «плуга», тому справу знає до найменших тонкощів.

Микола Васильович був головою правління місцевого колгоспу, а потім – і спілки селян. З реформуванням сільгоспструктур цю галузь не залишив, тепер допомагає ґаздувати синові Василеві, котрий очолює ПАПФ «Черганівка». Та ґаздують нині Томеї не на рідних черганівських, а на орендованих у сусідній Чернівецькій області землях. Ще два роки тому у їхньому господарстві годували 130 голів великої рогатої худоби (ВРХ). Після позаминулорічної повені змушені були скоротити чисельність стада.

Сьогодні ПАПФ «Черганівка» утримує 70 тварин буро-карпатської (м’ясо-молочної) породи. Все поголів’я забрали у Вашківці. Там орендують 70 га пасовищ і 50 га ріллі. Туди перегнали комбайн і 5 тракторів. Тож не дивно, що голову райдержадміністрації Я.І.Шинкарука найперше зацікавило, чому черганівчани ведуть своє господарство за межами рідного району. Члени колегії заслухали з цього приводу Миколу Томея і сільського голову с. Черганівки Марію Мицкан.

З’ясувалося, що у сільради немає фонду запасу земель, з якого можна наділити вільні ділянки фермеру. Земельні паї колишніх колгоспників неможливо згрупувати в один масив. Обробляти ці невеликі наділи в різних місцях невигідно й непрактично щодо застосування техніки. Не сприяє розвитку фермерства й нинішнє законодавство. ПАПФ «Черганівка» за оренду 1,2 га землі, на якій розміщені стайня й інші будівлі, сплачує щомісяця 1200 грн. земельного податку.

СФГ «Сливка» створене у Вербовці у 1999 році. Господарство займається вирощуванням овочів, але гостро відчуває проблему власного технічного забезпечення. Трактори, інша ґрунтообробна техніка коштують зараз недешево.

— А для фермера основне – якісний обробіток землі, — каже керівник фермерського господарство В.П.Сливка. – З сапою державу не нагодуєш. Наше майбутнє — у співпраці з обслуговуючими кооперативами.

В.П.Сливка розповів про очолюваний ним кооператив «Сільський господар», який тісно співпрацює з Міжнародною благодійною фундацією Хайфер Проджект Інтернешнл, завдяки якій отримав 30 корів буро-карпатської породи, 30 коней гуцульської породи та 50 бджолосімей. Кооператив також займається вирощуванням смородини.

Тут же, на царині у Вербовці, члени колегії поспілкувалися й з керівником СФГ (Федоник) Миколою Пасайлюком. Фермер скористався сприятливою погодою й уже виорав п’ятигектарну площу. Микола Петрович задоволений гарно вкладеною ріллею, пахне вона весняною свіжістю. Ще якийсь день-два і фермер висадить у ґрунт насіння картоплі, буряків, інших овочевих і зернових культур.

Рожнівське фермерське господарство «Карпати — Р» спеціалізується на переробці молока й виготовленні бринзи.

Збуває свою продукцію фермер В.Д.Стеф’юк в основному на смоднянському і кутському ринках. А щоб довше зберігалася, розфасовує її по 300 г у вакуумні упаковки. З односельчанами, які продають йому молоко, Василь Дмитрович розраховується переважно бринзою, бо вони самі так хочуть, знаючи її високі смакові якості.

— А яку допомогу маєте від держави? — поцікавився у В.Д. Стеф’юка голова райдержадміністрації Я.І.Шинкарук.

Начальник управління агропромислового розвитку РДА Василь Жмендак повідомив членам колегії, що це єдиний фермер, який нічого не бере від держави.

СФГ «Заріччя» має більш розгалужену структуру. Ще у 2000 році не займалися тваринництвом. Тепер утримують 100 голів пінцгау й абердино-ангуської порід ВРХ, 15 коней гуцульської породи. Фермерське господарство має 58 га землі, вирощує зернові, картоплю, овочі. Зуміли також придбати зернозбиральний і картоплезбиральний комбайни. Цю дороговартісну техніку використовують не лише для власних потреб, а й надають допомогу односельцям при збиранні врожаю. До речі, це фермерське господарство стало справжньою школою господарського гарту для Я.В.Жмендака, який заочно навчається у Львівському сільськогосподарському університеті. Ярослав працює бухгалтером, але й з обов’язками керівника справляється, і за кермо трактора чи автомобіля теж сідає.

У М.В. Никифорака з Рибного родове коріння – хліборобське. Нині СФГ «Вишнівка» обробляє 5 га землі, сіє зернові, садить картоплю, має комбайн, сівалку, оприскувач. У розмові з членами колегії Михайло Никифорак зізнається, що міг би вирощувати більше картоплі, але нема куди її реалізовувати.

Усе, що побачили члени виїзної колегії і про що вели мову з фермерами голова райдержадміністрації Я.І.Шинкарук та запрошений на колегію науковець і досвідчений спеціаліст аграрної галузі М.В.Мартищук знайшло своє відображення у рішеннях колегії, які в першу чергу спрямовані на організацію підготовки та проведення комплексу весняно-польових робіт і заходів на підтримку агропромислового комплексу району та раціонального використання сільськогосподарських угідь. Вирішено також звернутись в управління земельних ресурсів та відділ земельного кадастру щодо спрощення та здешевлення процедури оформлення договорів оренди між сільськогосподарським підприємством та власником земельного паю. Питання організації підготовки і проведення комплексу весняно-польових робіт (про що доповідав начальник управління агропромислового розвитку РДА В.Жмендак) було завершальним у порядку денному виїзної колегії РДА.

Йшлося і про підготовку та проведення ХІХ Міжнародного гуцульського фестивалю у Косові. Що в цьому напрямі вже робиться, розповіли присутнім перший заступник голови райдержадміністрації Іван Грималюк, заступник голови РДА Василь Привика і начальник відділу регіонального розвитку, архітектури та містобудування Василь Склепович. Вони доповіли, які об’єкти потребують ремонту, про обсяги цих робіт і джерела фінансування.

Голова райдержадміністрації Я.І.Шинкарук зауважив, що всі об’єкти необхідно ретельно обстежити, аби до їх переліку не потрапили об’єкти, які підлягають знесенню.

— Часу залишилось дуже мало, й ми повинні акумулювати всі свої внутрішні резерви, — наголосив Ярослав Іванович. – У кошторисі треба передбачити й реконструкцію Смодянського ринку. А благоустрій населених пунктів – це постійна робота керівників установ, санепідемстанції, органів місцевого самоврядування.

Ярослав Шинкарук вважає, що для влади сьогодні пріоритетним питанням є погашення заборгованості з виплати заробітної плати на підприємствах, в організаціях району. Про це поінформував присутніх заступник голови РДА Ярослав Бринський. У представників влади району було чимало запитань до керівників АТ «Скіф-Авто» (В.Волощук), РП «Райагроліс» (П.Костинюк), філії «Косівський райавтодор» (Д.Тонієвич), ДП «Кутський лісгосп» (Р.Бойчук). На жаль, не вдалося почути з цього приводу, які заходи вживає керівництво підприємства Косів ЖТКО, бо його не було.

Керівників економічно активних підприємств-боржників не лише заслухали на колегії, а й зобов’язали вжити невідкладних заходів щодо погашення поточного боргу та недопущення заборгованості з виплати заробітної плати.

Ігор Сусак.

Коментарі