Оздоровився на Кубі

10 Березня, 2010 | Коментувати | Переглядів: 2 581

Швидко спливає час. Ще трохи і навчальний рік закінчиться. Настане пора канікул і відпочинку. Кожен школяр з нетерпінням чекає цього періоду, щоб досхочу виспатись, відпочити…

Я хочу поділитися враженнями минулорічного відпочинку на Кубі.

За сприяння спеціаліста з охорони дитинства відділу освіти Косівської райдержадміністрації Р.П.Угляр, голови обласного благодійного фонду «Допомога дітям Чорнобиля» Н.І.Кайдаша відпочивав і лікувався на Кубі. Супроводжувала школярів із Західного регіону (Івано-Франківської та Львівської областей) до Києва працівниця цього фонду Оксана Степанівна. Вона також зустрічала нас з далекого зарубіжжя. Подорож до Києва поїздом, а звідти – літаком виявилася досить цікавою. Ми швидко познайомились та подружилися. Кожен розповідав про свою сім’ю, звичаї, традиції та шкільні пригоди. Для нас це була перша поїздка далеко від рідного дому. Зустріч на Кубі була досить привітною, а дні нашого перебування там — переповнені приємними враженнями.

Керівник групи (кубинець) поводився ввічливо і люб’язно. Для відпочиваючих організовували цікаві екскурсії, вікторини та інші розважальні заходи. Відвідали ми Гавану, історичні та пам’ятні місця цього міста. Милувались українці чарівною красою Куби, екзотичними насадженнями, кожен день купались в Мексиканській затоці, загоряли та грали в різні ігри. Крім цього для кожного підбирали індивідуальне лікування, що дало позитивні результати. За декілька днів я відчув себе здоровішим і бадьорішим.

У раціон харчування входили різні фрукти, деякі з них ми куштували вперше, а також ласощі. Отримали від відпочинку задоволення та позитивні емоції. Але час спливав швидко і треба було повертатися рідного краю, рідного дому. Як кажуть в народі: «Всюди добре, а вдома – найліпше». Повернувшись додому, я ділився незабутніми враженнями з рідними, друзями, однокласниками. Разом з моїми батьками – Романом Михайловичем і Лесею Олексіївною — щиро дякую Р.П.Угляр, Н.І.Кайдаш та Оксані Степанівні (прикро, але я прізвища не знаю) за надану мені можливість брати участь в такій важливій і цікавій для мене поїздці. Нехай Господь Бог вас оберігає, посилає здоров’я, щоб і надалі ви допомагали дітям, яким вкрай потрібна підтримка і допомога.

Роман Мохначук,
учень 9 класу Космацької ЗОШ І-ІІІ ст.