Коли мова заходить про столярні роботи та давню професію стельмаха, кожен у нашій окрузі скаже: «Від Петра Штефчиного ніхто краще не зробить». Завжди приємно чути такі схвальні відгуки про мого односельчанина П.І.Мицканюка. А ще приємніше спілкуватися з ним та з цікавістю спостерігати, як вправно він витесує ручку до кісєти, дивитися, як слухняно заходить топорище до сокири.

Пригадую, як за колгоспних часів на бригаді й сам не раз звертався з різними потребами до Петра Івановича. Та найбільше, мабуть, турбували тоді майстра їздові, бо гірськими дорогами часто ламалися вози та сани. Мицканюк завжди виручав хоч, бувало, крадькома й нервував: «Краще би мешкав на віддалених Плоскому чи Випчинці». Та то була тільки мить, а тоді майстер брався за гиблик та долото.

Попри свою зайнятість, він є дуже цікавим співрозмовником.

В одній з таких бесід виявилося, що його покійна мати Стефанія довго проживала у відомої піаністки Ольги Окуневської, яка мешкала на кутку Широкому. У свій час там перебували Леся Українка та знані діячі культури і письменства. Збереглися, правда небагато, фотознімки і книжки того часу. А це вже, повірте, історія.

Панна, так поважно називали гуцули Окуневську, навчила Стефанію збирати цілюще зілля та застосовувати його в лікуванні хворих. Наполеглива помічниця інколи тижнями мандрувала крутими схилами Чорногори та Говерли, вишукувала цілющі трави. За порадою та ліками до Стефанії звертались не тільки односельці, а й жителі різних міст і сіл України.

Батько майстра, Іван Фокович, все своє свідоме життя працював стельмахом. Був неперевершеним майстром з виготовлення знарядь праці й домашніх ужиткових предметів. Дотепер, як реліквію, зберігаю тарницю та скриню, виготовлені його руками.

Продовжує добру справу і Мицканюк молодший. Іван працює у місцевій школі столяром, але знаходить час допомагати батькові. Вчиться нелегкому ремеслу, яке так потрібне людям. Дружина і дочка майстра займаються ліжникарством та вишивкою.

Не на одному обійсті Яворова, та й не тільки нашого села, є часточка копіткої праці родини Мицканюків. Виготовлені ними вікна та двері, столи і скрині, ліжка й шафи стали окрасою багатьох помешкань.

Михайло Прокопишин,
с. Яворів.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *