У другу неділю жовтня в Духовно-екологічному центрі «Здвижин», що на окраїні лісу біля села Кобак, пройшли урочистості з нагоди 75-ї річниці з’яви на цьому місці Богородиці. Наша редакція попросила журналістку, одну із засновників центру Калину ВАТАМАНЮК розповісти, що собою являє «Здвижин», і що в ньому відбувалося в ювілейні дні.

— Сьогодні, як і, певно, 75 років тому, коли сільський орач Микола Букатчук побачив на найвищій пісовій горі Кобак Матір ісуса, яка сходила з неба, буяла над землею нашою така ж сама жовтогаряча осінь. Тут вершини ще не пожовтілих реліктових дубів цілуються з синіми осінніми небесами, а вдалині зоріють у білій імлі мої рідні Карпати. І коли ти стоїш серед цієї осінньої краси, починаєш розуміти, чому Богородиця вибирає собі найкращі і найблагодатніші місця на землі, — не серед гамору, юрби чи в індустріальних центрах, а на окраїнах лісів, серед гаїв і садів, на поні тихої природи, яку так любив її Син.

Сьогодні на цій лісовій галявині виросла дерев’яна церква, будується прихисток для монахів у миру, для духовних подвижників, паломників, є хресна дорога, екологічна стежка, а найголовніше — тут благодатні потоки Духа Святого торкають кожне серце, кожну душу, і людина розуміє, що Преображення внутрішніх просторів серця, Преображення свого мислення — це найголовніша місія кожного з нас. Тут створено Духовно-екологічний центр християнської злагоди і любові «Здвижин», і моляться тут прихожани з духовенством усіх конфесій, тут видається духовно-християнський журнал «Здвижин».

Що засновники, організатори, рада центру «Здвижин» укладають у це слово? Найперше — духовний зміст. Це рух, це здвиг, це поступ, це порив людини, її душі до довершення своєї людської внутрішньої суті. Це двигання свого серця, свого життя до вершини духовної досконалості, до неба, до світла, до Бога. Преобразити свій внутрішній світ у світло, у позитив і стати дитиною Отця Неба — це воістину єдиний подвиг на землі, який варто здійснити, бо ціна його — твоя безсмертна душа, врятований тобою рід, шматок світу, який оточує тебе. Та за цей подвиг треба заплатити немало-небагато, а всього лише зреченням у собі всього того, що несе руйнування і біль ближньому, землі, природі. На місці цих негативів людина повинна засіяти любов до всього живого на землі. Ось це і є здвиг твоєї душі вгору, до неба, до світла; це і є двигання свого хреста на свою Голгофу. Ми посіяли зерна гарної мрії навчитися цієї науки у Здвижині. Та навіть, щоби прийти ногами по землі до Здвижина, треба потрудитися, треба подолати круту високу гору, так схожу на Єрусалимську Голгофу. Нехай допоможе у нашій світлій меті нам усім Марія — Матір Ісуса, і сам Господь Бог.

А 75 років з дня з’яви Богородиці (до речі, чимало паломників, священиків удостоїлись бачити її і в наші дні, і не один раз) «Здвижин» відзначив не лише урочистістю літургій, хресними і паломницькими ходами, молитвами, але й величним святом Духовної пісні, яке представили церковні хори з м. Косова, сіл Старого Косова, Кобак (два колективи), Стопчатова, Бане-Березова, дитячий хор с. Пістиня, народний аматорський сімейний ансамбль Воротняків з с. Малого Рожина, чоловічий вокальний ансамбль «Кришталь» Бане-Березівського і народного дому та окремі солісти і читці. їм були вручені подяки Духовно-екологічного центру «Здвижин» та ікони Божої Матері «Втілення творчих задумів» — Покровительки Гуцульщини. У святкуваннях брали участь, відправили Богослужіння — Косівський декан УПЦ КП Іван Близнюк та священики різних конфесій. Підготувати і провести урочисте святкування допомогли: Косівська райдержадміністрація (голова Я.Шинкарук), її відділ культури, Кобаківський сільський голова В.Чепига і директор сільської школи А.Шутка, енергетики району, Національний природний парк «Гуцульщина» та «Райагроліс», товариство «Гуцульщина» та рада Духовно-екологічного центру «Здвижин», підприємці В.Ватаманюк з Косова, О.Киселиця та А.Радиш з Кобак.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *