Шлях християнський
31 Жовтня, 2009 | Коментувати | Переглядів: 2 277
Святий апостол Іоан Богослов пише в першому своєму посланні: «Хто не любить, той не пізнав Бога, тому що Бог є любов». Про яку ж любов йде тут мова?
Сам Господь Ісус Христос сказав про сутність тієї любові, яка повинна бути в людини до Бога і до ^ближнього. Коли один законник запитав: «Яка найбільша заповідь в законі?», Господь відповів: «Возлюби Господа Бога твого всім серцем твоїм і всією душею твоєю, і всім розумінням твоїм. Це перша і найбільша заповідь. Друга ж подібна до неї: возлюби ближнього твого як самого себе. На цих двох заповідях утверджується весь закон і пророки» (Мт. 22, 36-40).
Тут говориться не тільки про любов до Бога і до людей, але й про любов до себе, хоча й остання і не названа заповіддю. Любов до себе згадана тільки як міра любові до ближнього.
Любов до Бога настільки дієва, що за словами святителя Максима Ісповідника, «людина, яка любить Бога, не може не любити і людину, як самого себе». Якщо Бог для людини — Отець, то люди — браги. Тому св. Іоан Богослов і міг сказати: «Хто говорить: я люблю Господа, а брата свого ненавидить, той говорить неправду».
В чому ж засвідчується ця любов до Бога? В ній закладені деякі відчуття Бога, віра, яка може пробудити в людині пізнання істини, бажання виконувати волю Божу.
Віра є або живою, або — мертвою. Мертва віра являється лише визнанням буття Божого і ніяких висновків для служіння Богу не має. Така віра може лише призвести до боязні перед Богом.
На жаль, багатьох з нас віра ніби ні до чого не зобов’язує. Вона сама по собі, а все наше життя — саме по собі, і думки наші, і відчуття дуже далекі від нашої віри. Між іншим, вона може стати живим насінням, з якого виросте прекрасне і могутнє дерево життя.
Природнім явищем живої віри є правильна діяльність людини. Тут починається її християнський шлях.
о. Михайло Кіщук,
настоятель церквисвятителя Василія Великогов с. Річці.
Коментарі
Написати коментар
Реклама у Косові
Косівський фотоальбом
Гуцульщина
