Її труд оцінили

9 Липня, 2009 | Коментувати | Переглядів: 2 865

З нетерпінням чекало молоде подружжя народження первістка. І прекрасного літнього дня у Марії та Миколи Крилюків з с. Шешор народилася донечка, яку назвали Анничкою. Пізніше сім’я поповнилася й синочком Василем. Всю теплоту й любов батьки віддавали дітям, привчали їх до роботи, прищеплювали любов до ближнього та неньки-України.

Навчаючись у школі, Анничка брала активну участь у художній самодіяльності, в шкільних та районних предметних олімпіадах. Неодноразово перемагала в них. Господь її наділив організаторськими здібностями та чудовим голосом. її пісні зачаровували не тільки ровесників, а й старших людей. Закінчуючи школу, вона ще не знала, в який вуз буде вступати. У неї було багато задумів і бажань, але на сімейній раді вирішили, що Анна буде навчатися в Івано-Франківському інституті нафти і газу. І вона успішно його закінчила. Будучи студенткою, Анна зустріла своє кохання — Броніслава Сабадаха, який у той час вже працював суддею. Через деякий час вони одружилися.

Здобувши економічну освіту, вона дев’ять років працювала в Надвірнянському лісокомбінаті. Всі ці роки її тягнуло до рідного дому, до бурхливих шешорських водоспадів. І врешті-решт їхня сім’я переїхала до Косова. Броніслава Васильовича призначили суддею Косівського районного суду, а Анна Миколаївна влаштувалася економістом у центральну районну лікарню, пізніше — в контрольно-ревізійний відділ. За цей час у них народилися Назар та Андріан. Молоді батьки змушені були працювати, тому дідусь і бабуся допомагали доглядати внучат. Микола Крилюк (світлої пам’яті) дуже любив Анничку, підтримував її в усьому, був щирою і доброю людиною. Ще більшу любов він дарував своїм онучатам. Сьогодні дорослі Назар та Андріан з приємністю згадують люблячого дідуся, не забувають про бабусю.

В 1999 році Анну Сабадах призначили керуючою Косівським відділенням Ощадного банку. За 10 років плідної праці Косівське відділення займало в області призові місця, а керуючу неодноразово нагороджували грамотами та преміями. За сумлінну бездоганну працю в системі Ощадбанку, особистий вагомий внесок у розвиток банківської справи, з нагоди Дня банківських працівників у цьому році Анну Миколаївну Сабадах нагороджено відзнакою ВАТ «Державний Ощадний банк України» — срібною пам’ятною медаллю. В урочистій обстановці начальник обласного управління В.Я.Кричук вручив пам’ятну нагороду. Він тепло й щиро привітав Анну Миколаїну, побажав і надалі плідно працювати на ниві банківської системи та на благо України. До привітань приєдналися керуючий Снятинським відділенням М.І.Бубородько та співробітники, які раділи за свого керівника. Анна Миколаївна подякувала в першу чергу своїм колегам за їхню невтомну працю, бо без них вона не досягла б такого високого визнання. Цінує вона їхній труд, а в державі оцінили її керівні здібності і досягнення.

Відрадно, що поруч з досвідченими (з великим стажем) працівниками трудяться молоді й енергійні. Всіх їх згуртувала в дружний злагоджений колектив А.Сабадах. Зрозуміло, що своїй роботі вона віддає чимало часу та енергії. Але поруч з цим вона ще й дружина, мати, дочка. Анна Миколаївна дуже пюбить своїх синів, приділяє їм велику увагу й турботу. Назарій закінчив Івано-Франківський юридичний інститут. Працює адвокатом. А молодший Андріан закінчив перший курс Харківської юридичної академії ім. Я. Мудрого. До речі, сімейство Сабадахів поповнилося невісткою Людою. З нетерпінням Анна Миколаївна чекає народження внуків. Болить у неї душа, коли, не дай Боже, захворіє мати чи хтось з рідних.

До речі, Марія Юріївна є великою опорою і підтримкою для дочки. Вболіває А.Сабадах і за своїх працівників, переймається їхніми болями і тривогами. У неї веселий, щирий і відкритий характер. Вона є прекрасним організатором різних заходів, душею компанії, любить співати, дотепно жартувати. Анна Миколаївна має багато друзів, всім старається приділити чимало уваги. Вміє розрадити, підтримати, допомогти. А ще Анна Сабадах любить готувати щось вишукане, смачне і оригінальне. Як і більшість жінок, вона любить квіти. Тому напередодні і в день ювілею їй дарували безліч квітів і бажали нових звершень та перемог.

Вікторія Кушнірчук.

Коментарі