2001 року року Василь Миколайович Дем’янюк, знаний у Косові і далеко за його межами головний лікар Трацької амбулаторії, лікар від Бога, прекрасний діагност, депутат районної ради кількох скликань перейшов працювати у Косівську центральну районну лікарню. Тут очолив відділ судинної неврології.

А часи ж були дуже складні: катастрофічне недофінансування медичної галузі, багатомісячна заборгованість з виплати заробітної плати у бюджетній сфері, матеріальна зношеність обладнання і його моральне старіння. У такій скруті, здавалося б, у мозку кожного мала би пульсувати лише одна думка: «Як вижити, як втриматися на плаву?». Але не у Василя Дем’янюха. Замість того, щоб бідкатися, скаржитися на часи, владу і долю, він… розпочинає ремонт у відділенні, яке недавно очолив. Нагадаємо, у той час бюджетних коштів не вистачало навіть на зарплату. Але завідувач відділом на них і не розраховував. Задіяв усі можливі важелі, зацікавив доброю ідеєю своїх близьких знайомих і давніх друзів, навіть родичів пацієнтів. Меценати дали по копійчині, допомогли хто чим міг — у відділі зробили ремонт.

Позитивні новації новопризначеного заввідділом не залишилися непоміченими. Принаймні колег з інших відділів вони зачепили за живе. Почалася ланцюгова реакція лід «кодовою» назвою «і ми не гірші». Від цього своєрідного і ніким не оголошеного змагання амбіцій виграли пацієнти загалом і лікарня зокрема — ремонт було зроблено у всіх відділеннях.

З того часу немало лікарняних буднів спливло. А колектив, очолюваний Василем Дем’янюком, і досі один з найбільш дружних та ініціативних, і головний лікар Іван Фазан ос у цьому всіляко підтримує.

Навесні цього року у відділенні запахло фарбою — тут знову затіяли ремонт. Цього разу — капітальний. Пацієнтів тимчасово погодилися прийняти в інших палатах лікарні.

Одразу ж після Великодня приміщення відділення «розбомбили» вщент. Міняли все: вікна {14 штук — на енергозберігаючі, пластикові), електропроводку, сантехніку. Гроші на це (43 тисячі гривень) виділила районна влада з бюджету. їх вистачило на «закупи», але не на ремонтні роботи. Тому підрядників вирішили не шукати — самі закотили рукави. Задіяяи усі обслуговуючі служби центральної районної лікарні, працівники неврологічного відділення днювали і ночували на роботі. Робота кипіла навіть у дні державних свят, яких у травні випало чимало. Тон їй задавала старша медична сестра Галина Василівна Куцела. Сама не сиділа, склавши рук, і колектив на дружню працю налаштовувала.

Хоча, зізнаються нині медики, спершу самим лячно стало. Це коли відділення перетворили на руїну. Навіть головного лікаря у ці дні всіма правдами і неправдами до себе не пускали, аби теж не злякався. Але недарма в народі кажуть: «Очі бояться, а руки роблять». І таки зробили! Справились за неповних півтора місяця. Нині відділення не впізнати. Акуратні «теплі» вікна, гладенькі стіни, нові люстри. Навіть невмирущий лікарняний дух вдалося знищити. Заходиш у відділення і носа не подразнює фірмове амбре — неприємна суміш запахів медикаментів, дезинфікуючих розчинів, їдальні і вбиральні. Тут і ліжка поміняли — встановили спеціальні, функціональні. А це для тутешніх пацієнтів чимала вигода. Адже вони тут особливі, здебільшого важкі — після інсультів. З незручного ліжка їм підводитися важко.

«Колектив у неврологічному відділенні молодий, фаховий, небайдужий, — розповідає нашому часопису головний лікар Косівської ЦРЛ Іван Фазан. — Маємо ще 40 неврологічних ліжок у Кутах. Незабаром з’явиться невролог і в Яблунівській лікарні, зараз він вчиться в інтернатурі. Отже, неврологічними кадрами Косівщина забезпечена, чого не скажеш про ліжка для пацієнтів. Хворих цієї категорії завжди багато, тому неврологічне відділення необхідно розширювати. Його очолює Василь Миколайович Дем’янюк — кандидат медичних наук, випускник престижного Московського університету Дружби народів ім. Патріса Лумумби. Це розумний і фаховий лікар. Має прекрасну старшу медичну сестру, яка сама підібрала середній медичний персонал. Мені приємно констатувати, що і в цьому відділенні, і в нашій лікарні, і в стосунках з районною владою, депутатським корпусом нам вдалося налагодити командну гру. Завдяки цій співпраці зуміли виконати такий великий обсяг робіт у неврологічному відділенні. Мусимо ще в ньому зробити палату реабілітації, встановити у ній стінки, тренажери. Це потрібно для того, щоб хворі могли розробляти кінцівки, адже після інсульту в людини наступає контрактура. Для такої палати не треба багато грошей — приблизно 15-20 тисяч гривень. Але робити це вкрай потрібно, якщо по-справжньому дбаємо про здоров’я наших горян».

Василь Миколайович Дем’янюк не може приховати свого задоволення від усвідомлення потрібної і добре зробленої справи: «Приємно, що у нашому відділенні створено всі умови для горян. Велику роль в успішному виконанні ремонтних робіт, та ще й у такі стислі терміни, відіграла наша старша медична сестра Галина Василівна Куцела. їй дуже допомагали наші дівчатка-лікарі, медсестри, санітарки. Ми самі не впоралися б, якби не підтримка і розуміння з боку головного лікаря Івана Васильовича та адміністрації лікарні. Відрадно, що за багатьма параметрами і методиками медицина Косівщини вже не пасе задніх. За кілька минулих роки, на мій погляд, зроблено колосальний стрибок уперед, помітний прогрес. Переконаний, це позитивно впливатиме на стан лікування хворих нашого району».

Аліса Мудрицька.

Facebook коментарі
 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *