Добрий господар: Органічне землеробство

Березень 16, 2010 | Немає коментарів

«Гуцульський край» започатковує нову і, сподіваємося, постійну рубрику – «Добрий господар». Її мета – відродити у жителів району шанобливе ставлення до землі і природи, підвищити інтерес горян до ведення сільського господарства, тваринництва, адже Косівщина здавна славилася плодами своїх садів, тваринницька галузь тут була добре розвинута. Наш часопис прагне повернути землі доброго хазяїна, навчити його правильно і раціонально вести господарство. Допомагатимуть нам у цьому авторитетні науковці. Першим надаємо слово Любомиру Держипільському, кандидату біологічних наук, завідувачу науковим відділом НПП «Гуцульщина».

Органічне землеробство

На порозі третього тисячоліття людство впритул наблизилося до межі самознищення через вичерпання деяких видів природних ресурсів, надмірне забруднення довкілля синтетичними хімікатами різної природи, необґрунтоване чи неконтрольоване використання ГМО (генетично модифікованих, змінених організмів – рослин, тварин, бактерій тощо), споживання неякісної, часто шкідливої продукції, через погіршення якості і стану довкілля загалом. Вирощені за інтенсивних (тобто таких, що передбачають застосування у великих кількостях отрутохімікатів та синтетичних мінеральних добрив) технологій продукти, до складу яких входять ГМО, щораз частіше є причиною алергічних, онкологічних, хронічних системних захворювань тощо. Розмаїті синтетичні наповнювачі, підсмачуючі речовини особливо шкодять дітям і молоді. До того ж, зростаючі дози синтетичних мінеральних добрив та отрутохімікатів (пестицидів) не забезпечують адекватного збільшення врожаю, а, навпаки, призводять до отруєння, погіршення якості ґрунту, умов для корисних ґрунтових організмів, зниження родючості. Про це щораз голосніше нагадують небайдужі лікарі, гігієністи, представники споживачів, екологи. Загалом в країні відсутній (або не діє) незалежний об’єктивний контроль за виробництвом та якістю продукції.
Читати далі →

Технологія та художні особливості виробів

Березень 15, 2010 | Немає коментарів

Про таких людей, як Роман Стринадюк, гуцули кажуть, що «за яку роботу не візьметься, то все в руках горить».

І справді, вивчаючи роботи цього мосяжника, дивуєшся, бо він — і майстер, і художник, і конструктор, і технолог, і байкар, і фантазер. А чого в нього більше — не вгадати. Якщо Роман Михайлович задумав вже щось нове й оригінальне витворити, то опанує і технологію, і техніки нові вишукає, та й будь-який матеріал з його рук, як кажуть, «не вислизне».

Майстер працює в різних видах і жанрах художнього металу, тому й володіє багатьма техніками обробки матеріалу — куванням, литтям, карбуванням, чорнінням, гравіруванням тощо. Окрім цього, він ще знається на обробці деревини, шкіри й кераміки, адже в його творах ці природні матеріали є практично невід’ємними складовими елементами композицій.

У творчому доробку митця є архітектурні мотиви, меблі (зокрема, ковані скрині), обрядові і культові речі (свічники, трійці, оклади до Євангелій, хрести), зброя, порохівниці, люльки, кресала, а також аксесуари до верхнього етнічного одягу гуцулів (жіночі прикраси, череси, тайстри, чепраги, пояси, топірці, келифи тощо). Він дотримується автентичних технологій, апробованих багатьма поколіннями місцевих майстрів, але, варто зазначити, багато інноваційних родзинок у технологічну справу вніс завдяки винахідливості й допитливості.

Роману Стринадюку — яскрава творча постать сьогодення

Березень 15, 2010 | Немає коментарів

14 березня Роману Стринадюку виповнилось 75 років. Многая літа!

Життя людське коротке і мчить воно, як мить у відносному сприйнятті всесвіту. Своїм проектом «Галерея майстрів Гуцулыцини» я намагаюсь
зупинити найкращі миттєвості людського творіння і завадити їм
піти у небуття.

Тому героями моїх досліджень є сучасники, які живуть і працюють разом з нами, але своєю довголітнього самовідданою працею створили власний неповторний образ прекрасного, що зародився на царині традиційного гуцульського мистецтва. Це ті, чия творча праця вже сьогодні є історичною цінністю культури України. Мешканець Косова Роман Стринадюк — одна з яскравих постатей сьогодення в мистецькій Гуцульщині. На мою думку, це саме той майстер, який заслуговує на окрему сторінку в історії мистецтвознавства.
Читати далі →

До відома косів’ян, і не лише — Програма «Доступне житло»

Березень 14, 2010 | Немає коментарів

Заступник голови райдержадміністрації Микола Васкул провів нараду з питання виконання Програми «Доступне житло». Згідно з нею претендент на отримання квартири, скажімо в м. Косові, вкладає у будівництво житла 70 відсотків власних коштів, решту 30% виділяє держава.

Начальник відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури райдержадміністрації Василь Склепович акцентував, що ця програма не має нічого спільного із програмами «Соціальне житло» та «Молодіжне житло», які фактично не виконуються. Програма «Доступне житло» на даний час є реальною. Щоб вона набула практичного виконання в Косові, необхідно із числа громадян, які знаходяться на квартирному обліку в міській раді, визначити конкретну кількість громадян, які згідно із законодавством мають право на отримання житла в рамках Програми «Доступне житло». Наступний крок – виділення земельної ділянки, а далі – виготовлення проектів житлових будинків та їхньої кошторисної документації.

Заступник міського голови Василь Сліпанюк запевнив, що міська рада постарається оперативно виконати все, що залежне від неї. Уже попередньо проговорено, що житлові будинки не більше трьох поверхів будуть зводити на території колишнього ВХО «Гуцульщина». Володимир Дворник та Микола Бович, які брали участь у нараді як теж представники відділу регіонального розвитку, містобудування та архітектури РДА, зазначили, що згадане будівництво посприяє у вирішенні питання побудови каналізаційної системи, до якої будуть під’єднані і житлові будинки, якими рясніє «Поле
чудес» на околиці Косова.
Читати далі →

« попередня сторінка — наступна сторінка »