Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Завдяки сприянню влади Микитинці газифіковані повністю

18 жовтня 2011 року в історії села Микитинці важлива дата: цього дня тут відбулося свято запалення факела останнього підвідного газогону до кутків Корея і Долина, на яких розташовані 23 житлові будинки. Перед учасниками врочистого заходу виступили голова райдержадміністрації Ярослав Шинкарук і начальник Косівського УЕГГ ПАТ «Івано-Франківськгаз» Віталій  Фейчук, колишній голова Микитинецької сільської ради,  член виконкому […]

Оновлене відділення

На Косівщині відбулася  приємна подія. У центрі с. Пістиня, що налічує понад чотири тисячі  жителів, відкрили оновлене поштове відділення. Його колектив обслуговує мешканців двох  сіл – Пістиня і Микитинців.  Отож відкриття відділення відбулося в урочистій обстановці з участю громади та гостей.  Право перерізати синьо-жовту стрічку  надали сільському голові Пістиня Т.В.Бейсюку та директору  Івано-Франківської дирекції УДППЗ […]

Звернення до громади с. Кобак

Доброго дня, шановна редакціє! Звернутися до вас спонукала публікація в останньому номері  вашого часопису про с. Микитинці. В наш час рідко хто може  так заступитися за громаду, за сільського голову. Все більше шукають у цій роботі недоліків. Дякую за Вашу принциповість, і, в зв’язку з цим, хочу запропонувати запровадити у газеті рубрику, яку найбільше, сподіваюсь, […]

День «Гуцульського краю» у Микитинцях

У сьогоднішньому номері започатковуємо  нову тематичну сторінку – розповіді  про села нашого району. Розпочати їх саме з Микитинців  нас спонукав конфлікт, який стався між кореспондентом  газети Я.Тимофійчуком і мешканцем цього села, вчителем-пенсіонером Д.Карп’яком. Я.Тимофійчук хотів привернути  увагу влади  села до того, що пам’ятник Великому Кобзареві у Микитинцях заростає бур’янами, про що свідчила його світлина. У […]

Повертаючись до надрукованого…

Після опублікування фотороздуму «Які ми патріоти»  я чекав на цей лист. Правда, чекав від тих людей, які приходили в редакцію, кричали і обіцяли написати. Та написали чомусь не вони. Та це не так важливо. Ви, Д.І.Карп’як,  дуже емоційно розповідаєте мені, про що треба писати і звинувачуєте мене в тому, що хвалю того, «хто більше платить», […]

А ми, таки патріоти!

(Відповідь на роздуми журналіста Я.Тимофійчука у  газ. «Гуцульський край» за 21.09.2012 № 38). Рубрики фотожурналіста  Я.Тимофійчука «Інтерв’ю в номер», «Наболіле», «Які ми патріоти» дійсно викликають на розмову.  Але, розмову чесну, справедливу, розмову про наболіле у наших душах, а не таку, яку ви розпочали у згаданих рубриках. Може нашим краянам, як і усім нашим громадянам, які […]

Історія Стопчатова в іменах

 Летять над горами роки, немов лелеки в сяйві літа. Земля Стопчатова свята серцями нашими зігріта. Стопчатів – одне з мальовничих сіл галицького Підгір’я, що лежить на межі Гуцульщини і Покуття. Майже за 600-річну свою історію село пережило багато радісних і трагічних подій. Не дивлячись на те, що тривалий час воно, як і вся Галичина, перебувало […]

Роздум журналіста

За більше, ніж тридцять років журналістської праці не один десяток років побував у кожному селі нашого району, був свідком усіх визначних подій.  Про Микитинці були у мене дуже хороші спогади. У вересні 1989 року на відкритті пам’ятника Т.Г.Шевченкові у цьому селі чи не вперше в районі були підняті синьо-жовті прапори. Тай історія зведення пам’ятника дуже […]

Незабутня зустріч

Хочу щиро подякувати районній газеті «Гуцульський край», бо з неї дізналась про заплановану ювілейну зустріч моїх колишніх учнів, які закінчили школу в 1962 році. Я була їхнім класним керівником упродовж шести років. Відтоді минуло 50 літ. Мої вихованці навчались у важкі повоєнні роки. У школі тоді не було необхідних матеріально-побутових умов для навчання і праці. […]

наступна сторінка »