Вмикаючи телевізор, дивимося передачі чернівецького телебачення, бо програми «Галичини» в нас «не вловлюють» антени. Але ж Буковина, як відомо, не Галичина. Проблеми там інші та й менталітет не той.
Проїжджаючи територію сусідньої області, досі можна побачити пам’ятник вождю світового пролетаріату чи вивіску колгосп «Жовтневої революції». У передачах на замовлення в більшості лунає музика, яку в нас не сприймають.
Коли головою райдержадміністрації був Іван Грималюк, працювало у нас місцеве телебачення. Працювали й радіоточки. Зі зміною влади це все пропало. Невже в районі нема можливості відновити місцеве телебачення, поновити роботу радіомережі. Зрештою, варто подумати й про встановлення ретранслятора.
В. ГАНЦЯК,
м. Косів.
Facebook коментарі
“Але ж Буковина, як відомо, не Галичина. Проблеми там інші та й менталітет не той.”
Цікаве розділення. А у чому саме в Косові наприклад інші проблеми аніж у Вижниці? А до яких ви відносите буковинських гуцулів за менталітетом?
PS: із проблемою відсутності локального мовлення -погоджуюсь, а от аргументація дещо вразила. Дуже хотілося б почути відповіді.