Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Доктор Остап Селянський – відродження пам’яті через роки

Березень 8, 2013 | Коментувати | Переглядів: 2 253

На таку тему у приміщенні центрального корпусу Івано-Франківського національного медичного університету відбувся змістовний і незабутній для всіх круглий стіл-реквієм. Його ініціатором була перша завідувачка неврологічного відділення Косівського району, член Кутського осередку Союзу українок Марія Степанівна Бернюга зі Старих Кутів. Її підтримали ректорат медуніверситету, міська організація Всеукраїнського товариства «Просвіта», зокрема її голова доцент кафедри мовознавства Марія Гуцол.

Ім’я Остапа Селянського повернулося із забуття не так давно. У квітні минулого року Косівщина відзначала 15-ту річницю від дня народження лікаря-сподвижника. Про нього колись гуцули складали співанки, а між місцевими жителями ходили легенди-оповіді про «безвідмовного» лікаря, «дуже добру людину», який не один раз і часто безкоштовно рятував від всіляких недуг простих людей з різних куточків Косівщини, «витягав з того світу».

Ще на початку кар’єри Остап Селянський став особистим лікарем митрополита Андрея Шептицького. Він був свого часу єдиним на Покутті доктором, який мав пересувний рентгенапарат. Це давало змогу ставити безпомилкові діагнози. Окрім того, він був лікарем широкого профілю, очевидно, на зразок нинішнього сімейного лікаря.

А народився Остап Григорович у Рожнові в багатодітній сім’ї греко-католицького священика. Навчався у гімназіях Коломиї, Станіслава, Відня. Шістнадцятирічним хлопцем утік з дому, записався в Січові стрільці, де дослужився до хорунжого. Був поранений. Пережив російський і польський полони. Після Першої світової війни вивчав медицину у Познані, в Карловім університеті в Празі, здобув звання доктора наук. У Празі одружився, у шлюбі народилася єдина донька, у майбутньому всесвітньовідома поетеса, прозаїк, драматург, науковець, лауреат Національної премії України ім. Т.Шевченка Віра Вовк, нині жителька Бразилії, яка ревно підтримує зв’язки з отчим краєм. Загинув Остап Селянський 13 лютого 1945 року під час бомбардування Дрездена, не полишаючи свого робочого місця, в операційній. Саме цій даті був присвячений круглий стіл-реквієм, який розпочався з вшанування світлої пам’яті метра медицини рідного краю. Разом з отцем Юрієм всі присутні у молитві згадали Остапа Селянського.

У засіданні круглого столу взяли участь провідні медики Прикарпаття, представники обласних вишів, громадські діячі міста та області, духовенство, мас-медіа, студенти.

З вітальними словами до присутніх звернулися перший проректор ІФНМУ, доктор біологічних наук Ганна Ерстенюк, заступник начальника обласного управління охорони здоров’я Зоя Ціхонь, племінниця Остапа Селянського Зореслава Шкіряк та її внук, нейрохірург Антон Шкіряк з Києва, голови ? Союзу українок з Коломиї Марія Гнатюк, з Тисмениці Ярослава Підлуська, з Івано-Франківська – Уляна Шведюк, лікарі Кутської лікарні Марія Бернюга та Косівської лікарні Оксана Шкромида, краєзнавець Петро Арсенич, головний лікар Косівської лікарні Іван Фазан, професор, доктор медичних наук Степан Геник, заступник голови Союзу українок Ростислава Федак.

Члени президії з захопленням розповідали про важливі й важкі події життя доктора, а також висловлювали слова вдячності усім тим, хто долучився до проведення круглого столу й пообіцяли докласти максимум зусиль, щоб підтримувати і вшановувати титанічну працю Остапа Селянського, з якого повинні брати приклад сучасні лікарі.

Хочу висловити слова щирої вдячності чотирьом невтомним жінкам-організаторам цього виховного дійства. Зокрема, непосидющим і активним союзянкам, лікарям з великої букви Марії Бернюзі, Оксані Шкромиді, а також працівникам медуніверситету – чарівним і талановитим організаторам проректору Ганні Ерстенюк та доценту кафедри мовознавства Марії Гуцол.

Лідія БЕЗПАЛОВА.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.