Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Самогубство — трагедія для людства…

Лютий 20, 2013 | Коментувати | Переглядів: 2 011

Щороку на Івано-Франківщині понад 160 людей ідуть із життя з власної волі. До того ж, кількість самогубств зростає з кожним роком і, щонайжахливіше, збільшується кількість самогубств, скоєних дітьми, вік яких стає дедалі молодшим. Що ж може бути чинником самодеструктивної поведінки? Як показують численні дослідження, причиною зростання самогубств є економічні негаразди, бідність, безробіття, значні фінансові борги; дезорганізація сім’ї: смерть рідних, розлучення, відсутність підтримки, конфлікти, зради, провини, невдоволення собою, страх перед покаранням, почуття помсти; формування нових суспільних поглядів, які не приймаються особою; етичні, релігійні та економічні конфлікти.

Через невирішену проблему людина занурюється в себе, відгороджується від оточення, втрачає апетит та сон і все частіше замислюється над питанням: «навіщо жити далі?..» В такій ситуації людині важко звернутись за допомогою до рідних, друзів чи близьких людей, важко висловити свій біль, проблему, переживання, щоб не здаватись для оточення «білою вороною», тому простішим і єдиним виходом із ситуації бачить покінчення життя самогубством…

Але життєву кризу не слід сприймати як покарання (заслужене або незаслужене). Швидше це сигнал до того, що необхідно приймати рішення, щось змінювати в житті і в самому собі. Зробити це нелегко. Тому в кризовій ситуації багато людей діють так, неначе нічого не відбувається, ніби проблеми не існують. Інший популярний, але непродуктивний спосіб — вживання психотропних засобів (алкоголю, транквілізаторів та інше), які дозволяють тимчасово пом’якшити проблеми, що є. Механізми «психологічного захисту» (внутрішнього або зовнішнього), в змозі, в якійсь мірі відстрочити неминучу дезадаптацію, але відвернути її не можуть – рано чи пізно поведінка стає неадекватною ситуації, що склалась.

Тому слід обов’язково шукати вихід шляхом використання зразка (уявити як би поступила в схожій життєвій ситуації шанована, авторитетна людина); отримання емоційної підтримки (не боятись розказати про свою проблему); отримання інформації (адже є кризові ситуації, які досить типові, вирішення яких повинно відбуватися за певним сценарієм з участю відповідних осіб). Важливо знати, як зв’язатися з ними і отримати допомогу. У ряді випадків, на жаль, люди відмовляються від допомоги, вважаючи її принизливою для себе.

Звичайно, не забувати про розслаблення, тому що тривале напруження перешкоджає нормальному протіканню психічних процесів (емоційному реагуванню, продуктивному мисленню) що, в кінцевому результаті, ускладнює і блокує прийняття правильних раціональних рішень.

В переважній більшості таких випадків є цілком реальна можливість виправити ситуацію, але зосередження на проблемі, переважання емоцій над здоровим глуздом не дають шансу знайти вихід. А звернутись за допомогою до близьких, рідних, друзів або професійних психологів людина, котра перебуває в депресії, як правило, не бажає, або не може. Їй здається, що виходу немає, а єдиний шлях вирішити проблему — це піти, позбавити себе найдорожчого, що взагалі може мати кожен з нас — життя…

Слід просто виговоритися, щоб емоції могли вийти. Не боятися звертатися у скрутній ситуації за допомогою до близьких людей, друзів, священика, працівників соціальних служб.

Проблеми в цьому житті нам даються для того, щоб ми їх вирішували або, якщо перше нездійсненне, змінювали своє ставлення до них і приймали як просту недосконалість світу. Безвихідних ситуацій в житті не існує, адже, коли Господь закриває перед нами одні двері, він обов’язково відчиняє інші.

В. КОВАЛЮК,
начальник служби цивільного захисту у Косівському районі ТУ МНС в області, капітан служби цивільного захисту.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.