Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

«Свобода» береже українські традиції

Січень 31, 2013 | Коментарі Вимкнено до «Свобода» береже українські традиції | Переглядів: 1 352

Мороз малює у віконці, узваром дихає кутя.
І Мати Божа на іконці у хустку кутає дитя.
Побудь дитиною, синочку. Твоє дитинство золоте.
Ще вітер віє у терночку і дерево на хрест росте.
Ще час не сплинув за водою. Ще Юда спить у сповитку.
Он гурт з різдвяною звіздою уже на ближньому кутку.
Поколядують і засіють. Ще, може, буде і життя.
Ти на Голгофі вже Месія, а на руках іще дитя.
Ліна Костенко «Святвечір»)

Якщо спитати, яка пора року найкраща, — відповіді будуть різні. Але всі погодяться, що найчистішою, найвеселішою є зима. Тому, що саме взимку, ми святкуємо одне з найбільших, найвеселіших, найурочистіших свят — народження маленького дитятка Ісусика.

У жодній країні світу не відзначають так Різдво, як у нас на Західній Україні. Іще з діда-прадіда (з ХVІ століття) у нас є прекрасна традиція — вітати новонародженого Месію, величати Матір Його і вшановувати святу родину веселою колядою, дружно й урочисто ходити від хати до хати і звіщати всім, що «Христос Народився».

Так було в перші роки після радянської заборони. Чомусь люди стають все більш байдужими. Колись діти тішилися горішком, цукеркою чи копійчиною, а сьогоднішніх, окрім телевізора, комп’ютера, інтернету, нічого не цікавить.

Мало кого цікавлять духовно-церковні справи, а переважають світські розваги. Дуже багато людей Різдво святкують вдома, не відвідуючи церкву. Столи ламаються від наїдків і напоїв. Уявіть собі, ви святкуєте день народження свого брата у себе вдома і без іменинника. – Як? – А ніяк! Люди може й зарахують, а іменинник – ні! Тому я хочу розповісти про духовне життя нашої організації під час Різдвяних свят. І власним прикладом ми, районна організація Всеукраїнського об’єднання «Свобода», хочемо розбудити байдужих і заохотити всіх, в майбутньому, до коляди.

Святий Вечір, запашна кутя і 12 страв, хоч і пісні, але дуже-дуже смачні. Як тільки на небі з’явилася перша зірочка, все навколо задзвеніло дитячими голосочками — переспівом маленьких колядничків, які щиро віншували і переказували всім новину — «Христос Народився».

Тішить і те, що цього року, як ніколи, було багато гостей, які приїхали не тільки, щоб відпочити в нашому казковому краї, а й набратися духовності, Бандерівського духу і провести Різдв’яні свята за справжніми українськими традиціями.

Різдво. Служба Божа. Коляда. Віншування. Неповторні промови священиків, які запам’ятаються на все життя. Після Богослужіння додому не поспішає ніхто, хоч можна посмакувати скоромними стравами…За настановою голови районної організації Романа Матейчука всі свободівці мали іти колядувати, та так, щоб чути було на небесах. Кожен у своєму селі пішов підтримати церковну коляду. Косівщина здригнулася: Нова радість стала…, Бог предвічний народився…, Небо і Земля нині торжествують…, і отак три дні Різдвяних свят ходили від хати до хати, прославляючи нашого спасителя Господа Ісуса Христа та Його матір Пречисту Діву Марію.


Напередодні другого «празника», святого Василія Великого, за язичницькими традиціями, люди ще й досі святкують «Меланку». І як тільки церква не бореться із цим, але й надалі продовжують величати божків. На підтримку церкві Косівська РО ВО «Свобода» запровадила традицію 13 січня вітати земляків колядками та віншуваннями. Пишемо нові коляди, відшукуємо давно забуті. Особливу увагу приділяємо повстанським колядкам, які були написані в темних криївках, тюрмах, чи в холодних сибірських казематах. Дехто, роздумуючи над змістом коляди, стверджує, що співати політичні колядки — це фарисейство. Але у наших предків, це був єдиний спосіб висловити тугу за батьківським краєм, за рідною церквою, за родиною, мовою, традиціями. І наша мета відновлювати, відроджувати, відшукувати все те, що було пов’язане з нашими героями та їхнім життям. Приємно, що нас підтримують, дехто критикує?? Але ми всім дякуємо за увагу. Тішить одне, що в цьому році, як ніколи, було багато охочих підтримати «Свободу» і нас зібралося майже 30 осіб. І як ніколи, ми отримали багато запрошень заколядувати.

Одне із таких цікавих запрошень ми отримали від лікаря Д.І.Бейсюка, щоб повіншувати матусь, які народили малят у пологовому відділенні Косівської ЦРЛ. Не змогли ми пройти повз дитяче відділення, коли почувши коляду, у віконцях з’явилися маленькі янголятка. Хворим діточкам вручили подарунки: старшеньким — українські книжечки, меншеньким – розмальовочки, альбоми, олівці, фломастери, надувні кульки, та інше. А їхнім стурбованим матусям ми принесли щирі побажання: бути здоровими, а потім всі разом колядували. До кого ми заходили з колядою, зустрічали нас щиро, привітно, дехто навіть із сльозами на очах (такі у нас були зворушливі колядки).

Вся наша свободівська організація щиро молиться і дякує Богові за всіх людей доброї волі: за тих, хто підтримав нас і ходив з нами, і рівно ж і за тих, хто чекав на нас і відчиняв нам двері. Всі зібрані кошти, а це майже 5 тисяч гривень, ми по офірували на лікування хворої дитини. (Про це буде окрема стаття).

Цей допис не для того, щоб похвалитися, що ми чимось кращі від інших, а тільки нагадати нашим ближнім, що всі живемо на Божій землі. Усі ми створені Господом і для Господа. Тому повинні радіти, коли Господь радіє, страждати, коли Господь страждає.

Ганна РИБЧУК,
заступник голови Косівської РО ВО «Свобода»,
депутат районної ради. 

0

Коментарі

Коментування відключено.