Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

До 90-річчя від дня народження Григорія Легкого «Бориса»

Жовтень 20, 2012 | Коментувати | Переглядів: 1 590

Щоб знали ви
Колись судити будуть нас, ми знаєм,
Один – за нами, інші – проти нас,
Хтось, може, скаже за старим звичаєм –
На боротьбу був не пригожий час.

Це правда – час грізний, жорстокий
Під ноги кида тисячі колод,
Та знайте – нам не жаль кривавих соків,
Бо ними вічно житиме народ.
1949 р. Марко Боєслав «Гомін», референт пропаганди Крайового проводу, поет, публіцист.

Григорій Легкий народився 21 червня 1922 року в сім’ї селянина-хлібороба у селі Слов’ятині Підгаєцького району на Тернопіллі. Виховувався в багатодітній сім’ї. Закінчив початкову, а відтак приватну школу. Навчаючись у Станіславській гімназії, відзначився сумлінністю і знаннями. Там, як і багато його ровесників, прилучився до юнацької сітки ОУН. По закінченні навчання проходив вишкіл у військовій школі кадрів ОУН «Тигри». По прибуттю до Станіслава Григорій під псевдо «Борис» працював референтом пропаганди спочатку окружного, а за якийсь час – обласного проводу ОУН, залучався до створення підпільної мережі повітових, районних, над районних та станичних осередків організації, проводив наради та інструктажі провідників низових структур, розробляв і втілював у життя систему конспіративних явок, налагоджував канали  зв’язку між ними.

Ця активність  «Бориса» не могла залишитися непоміченою для гестапо. Арешт відбувся на залізничній станції міста Галича і в супроводі двох конвоїрів «Бориса» в кайданах у потязі відправлено до Львова. Одначе була організована вдала втеча підпільниками  неподалік станції Бурштин.

Про життя і боротьбу  Григорія Лепкого «Бориса» видана книга «Лицар нескореної долі». Автор  цього видання – наймолодший  брат провідника    Петро Легкий, який зумів зібрати  великий фактаж мужності  й героїзму оунівського підпілля у боротьбі  за Українську Самостійну Соборну державу, а також  висвітлив конфліктність між зверхниками  Проводу закордонних частин ОУН, що призвели до появи у керівному ядрі так званих «двійка рів», мета котрих зводилась  до руйнування самої організації, як політичної сили.

На основі документів і спогадів очевидців, які надруковані вперше, дізнаємося про несхитного провідника Коломийського  окружного  проводу ОУН та 21  тактичного   відтинку «Гуцульщина» четвертої округи УПА «Захід – Карпати» «Бориса» — Григорія Легкого, який очолював боротьбу повстанців  цього  терену по 20 жовтня  1950 року, до дня загибелі  у бою з енкаведистами на горі Корметура, неподалік Лебединого озера. Лицар нескореної  долі був нагороджений Срібним  Хрестом заслуги УПА.

Людмила ЛУКАНЮК,
завідувач Косівського філіалу  обласного музею визвольної боротьби ім. Степана Бандери.

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.