Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

«Обходіт міст коло школи…»

Квітень 28, 2012 | Коментувати | Переглядів: 1 451

Ой не знаю, як удати, щоб всім людям розказати, аби й панство ся невзлило, що так «файно» міст зробило…

Чи знаєте ви, що на Косівщині, біля села Космача, є гарне гірське село Акрешора, а через село тече «велика» ріка  Акра, яка бере в ньому свій початок, а коло сільської школи через  цю ріку був давно побудований міст довжиною 400 сантиметрів і шириною 300 см.

І прийшло в 2008 році в село нещастя, бо через великі дощі ріка майже всі мости поруйнувала, а про дороги нема, що й говорити.

Щоб ліквідувати наслідки стихії, уряд наймив людей з якоїсь далекої фірми «Силует», що за межами району, бо вони пообіцяли, що зроблять всі роботи в селі люксосово.

Приїхало в село купа машин, тракторів, почали їхати сюди-туди, люди в селі — веселі. Кажуть: «А ці тепер з села ляльку зроблять». Але я таки про міст, що видко на знимці. бо в документах написано, що копали рови і глину вивозили на десятки кілометрів, аби вісипати, відти везли цемент, гравій, арматуру — адже за міст взяли майже 130 тисяч гривень. Робота кипіла — адже треба швидко її закінчити і раптом нестає цементу, арматури та інших будматеріалів. Порадилися і вирішили, цемент економити, аби стало, і щоби бетон був міцніший, в розчин дати дерев’яну «арматуру» і потім побігли коло найближчих хат робити порєдок. Кажуть, що забрали остриви, якісь гнилі дошки, а може й дрова, бо нащо вони ґаздам, коли в селі є газ, і поробили підпірні бетонні стіни, тобто укріплення моста.

Так «якісно» роботу ця фірма зробила на всіх об’єктах в селі, взяла за роботу грошей кілько, що я би й не міг порахувати, і пропала, не поклавши на мостах навіть поруччя. Може про те, що нема поруччя на цьому мості, і на всіх інших, було домовлено з кимось, як засіб, для ліквідації безробіття, бо говорили, що з моста падали люди і лікарі з ними мали справу, а одну жінку під мостом знайшли і відвезли на цвинтар.

Через якийсь час хтось додумався, що така робота нікудишня, і наїхало в село багато перевіряючих урядовців. Одні міст знимкують, другі міряють, треті гупають ногами на міцність, і як один гупнув ногов, то зробив у мості дірку і слава Богу, що не впав у неї обома ногами, бо мав би хтось знов роботу. А активісти сільські кричали на мості так, що ніхто не розумів, чи вони захищали заказану фірму, чи боялися аби хтось з моста не впав. Правда, діру в мості потім місцевий трудовий колектив своїми силами заткав, а пошта дотепер доставляє  листи в різні двері з текстами, хто винен у такій роботі.

А передучора в автобусі говорили, що в селі якоїсь то днини звіявсі вітер і міст біля школи завалився, попадали підпірні стіни. Слава Богу, що діти в той час в ріці не ловили рибу.

Накінець раджу акришірським ґаздам — наказуйте дітям, щоб обходили міст біля школи, тай самі сокотітьси, бо вже піст минув, тож потрошки вживайте оковитої, щоб поганого щось не трапилося на мості.

Як учув, так написав Микола КУЧЕРЯВИЙ.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.