Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Знайомтесь: панночка Поетичність…

Квітень 20, 2012 | Коментувати | Переглядів: 1 546

Стусяк Оксана Іванівна народилася 28 грудня 2000 року в с. Кобаках. Навчається в 6 класі Кобаківської ЗОШ І-III ступенів. Бере активну участь у житті школи та села, в художній самодіяльності Будинку культури. Займається в драматичному гуртку «Ґазди» під керівництвом М.І.Смєлік. Захоплюється природничими предметами та літературою. Вперше спробувала писати вірші виникла, коли Оксанка навчалася в 4 класі. Зараз пише прозу. Брала участь в обласному проекті «Панночка Прикарпаття-2012», де отримала титул «Панночка Поетичність».

Друкуємо один з багатьох оповідань, яке написала Оксана

Катрусина перша вишивка

Катруся у своїх батьків сьома дитина. Така  красива, білолиця, а волосся, як золото переливається на сонці своїми кучериками. Батьки не натішаться, що Бог дав їм таку красуню.

Люди дивуються, що самі дівчатка в сім’ї народжені, а батько як голова сім’ї гордо говорить: «Де є сім, там буде щастя і доля всім».

Підростає маленька Катруся та все пильним оком спостерігає як мама  вправно вишиває, як легко лягають барвисті нитки на полотно.

Самій захотілось мамі допомогти складати нитки по кольорах.

Випросила в матусі кусочок полотна і взялась за мамою до ручного вишивання. Так було цікаво чи вийде той хрестик такий, як у неї?

Це були незабутні дні. І голка не слухалась, все випадала з рук, і нитки путались, і хрестики спочатку не виходили. То шила Катруся, то розшивала, але за третім разом сама собі не повірила як вийшло все гарно. Хрестики сміялися до неї. Так навчилася Катруся вишивати, а згодом і узори виходили теж красиво.

— Мамочко! Я хочу вишити до свята Великодня гарний рушничок, — сказала Катруся.

— Ти розумничка моя, — відповіла мама.

— Я знаю, коли Бог побачить мій рушничок, він дуже зрадіє — з веселою усмішкою виголосила дівчинка.

Мати дала Катрусі полотно, барвисті, як сонечко нитки, ножниці, голку.

Донечка з радістю подякувала дорогій матусі. Помолилася Богу  і взялася до важливої роботи вишивання. Спочатку вишила хрест,  ангеликів, гарні, прегарні писанки. Самій не вірилось, що так легко  і швидко зацвітуть на рушничку чудові квіти з відтінком сонечка.

— Донечко люба! А чи знаєш ти, чого ти так швидко вишила рушничок і без помилок, — сказала мама, — бо ти Бога просила, щоб він тобі допоміг.

Картина довгоочікуваного Великодня була відтворена на рушнику. Він вийшов і справді красивий. Батьки щиро похвалили свою донечку.

Всі люди готувалися до свята. Прикрашали свої будинки, білили, підмальовували огорожі.

Настав час і кошечки прикрашати різнокольоровими віночками, а в кошик в першу чергу потрібно гроші покласти, бо так вчив батько, щоб гроші в хаті велися. Так і зробила вся дружна сім’я — мама, тато і всі сестрички. Потім пасочка зайняла найпочесніше місце  посередині кошика, ковбаса, сир, часник, сіль. Посередині гарна  святкова свічка. От і все готово.

Катруся з великим задоволенням несла свій кошик, покритий вишитим рушничком, і собі міркувала про складне і дивовижне  життя Ісуса Христа.

Аж ось і святкова церква чекала своїх прихожан. Срібними голосами заспівали церковні дзвони. А люди всі щасливі і усміхнені віталися «Христос Воскрес! Воістину Воскрес!», — відповіла й собі Катруся.

У неї було легко на душі. Тільки серце щеміло від радості. Враз всі свічки загорілися, а яскравий промінчик сонця спустився на її плетений кошечок і лагідно позолотив вишиті пелюстки квітів.

— Я дуже щаслива, — прошепотіла Катруся. — Богові напевно   сподобався мій рушничок. В цей час ще сильніше заграли церковні дзвони і заспівали Великодню пісню «Христос  Воскрес», «Христос Воскрес».

Оксана СТУСЯК,
учениця 6 класу Кобаківської ЗОШ.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.