Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Захисти себе від туберкульозу

Березень 24, 2012 | Коментувати | Переглядів: 3 201

24 березня — Всесвітній день боротьби з туберкульозом

Туберкульоз — це хронічне інфекційне захворювання, дуже різноманітне за проявами, яке викликають мікроби-мікобактерії, їх ще називають туберкульозними паличками або паличками Коха. Туберкульозні палички вражають органи дихання (легені, бронхи, гортань), кишечник, сечостатеві органи, кістки, шкіру тощо.

З 1995 року Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) оголосила епідемію туберкульозу у всьому світі, у тому числі і на території України.

Щогодини туберкульозом заражаються троє жителів нашої країни, щогодини вмирає один хворий, а всього хворіє 1,5% населення. З’явилась нова небезпечна форма хвороби — хіміорезистентний туберкульоз, тобто не чутливий до дії лікарських препаратів.

Джерелом інфекції, як правило, є хворі люди, які виділяють з харкотинням туберкульозні палички. Основний шлях зараження — через повітря, що вдихається. У деяких випадках джерелом зараження може бути некип’ячене молоко від ураженої туберкульозом худоби.

Попадання в організм туберкульозних паличок означає лише зараження, а не захворювання. І хоча людина дуже сприйнятлива до туберкульозної інфекції, здебільшого організму все-таки вдається перебороти її. Розвиткові хвороби сприяє ослаблення організму попередніми захворюваннями, погане харчування, не задовільні санітарно-гігієнічні умови праці та побуту, тривалий контакт із хворим, який виділяє туберкульозні палички.

Попадання туберкульозної палички в організм викликає підвищення стійкості до туберкульозу — нестерильний імунітет, пов’язаний з наявністю в організмі хвороботворних мікробів. У цьому випадку організм справляється з повторною інфекцією при малопомітних або зовсім непомітних явищах.

Виділяють дев’ять симптомів захворювання на туберкульоз: кашель упродовж трьох і більше тижнів; кровохаркання; біль у грудній клітці; погіршення апетиту; зниження маси тіла; втому і слабкість; лихоманку або субфебрилітет; потіння вночі; задишку.

Особливо типові ці прояви у дітей, які захворіли на туберкульоз, — дитина стає млявою, блідою, погано їсть, худне, з’являється субфебрильна температура (37,0-37,3°С), збільшуються периферичні лімфовузли. Це так звана туберкульозна інтоксикація, при якій явного ураження легенів може і не бути.

При наявності одного або кількох із цих симптомів необхідно пройти флюорографію органів грудної клітки та всебічне обстеження у терапевта або у фтизіатра.

За несприятливих умов може вражатися той чи інший орган. У 80-90% випадків це — легені. У тканинах, куди потрапляє туберкульозна паличка з потоком крові, лімфи або через дихальні шляхи, виникають ділянки запалення у вигляді дрібних горбиків або великих вогнищ-інфільтратів, які можуть зазнавати розпаду з утворенням порожнин (каверн). У них мікобактерії туберкульозу розмножуються і через бронхи вражають інші відділи легенів, а також у великій кількості виділяються з харкотинням.

У цей час можуть виникати характерні для туберкульозу ускладнення у вигляді кровохаркання, випітних плевритів, пневмотораксів, ураження інших органів. У період загострення з’являються нові вогнища в легенях, нові каверни, які можуть стати джерелом кровотеч, небезпечних для життя.

При прогресуванні туберкульозу легенів спостерігається порушення функції дихання, кровообігу, травлення, з’являється задишка, погіршується апетит, порушується засвоєння їжі, мучить безсоння. Хворий худне, набуває вигляду «сухотного» хворого.

Якщо своєчасно звернутися до лікаря і провести певний курс ефективного лікування, то туберкульоз виліковний.

Олександр СЕМ’ЯНІВ,
головний лікар Косівського фтизіопульмонологічного диспансеру.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.