Газета «Гуцульський край»

Часопис Косівського району (Архів до 2013 року)

Про роботу депутатської комісії з питань соціально-економічного розвитку та інвестицій

Березень 15, 2012 | Коментувати | Переглядів: 1 856

У Косівській районній раді останнього скликання діють 16 постійних депутатських комісій. Це сталі об’єднання народних обранців, яких цікавить конкретна галузь, тому вони зголосились вивчати стан справ у ній і прагнуть вирішувати ті проблеми, які можливо залагодити на місцевому рівні. Крім цього, вони допомагають готувати цільові програми і рекомендують колегам-депутатам приймати рішення щодо їх фінансування за рахунок коштів місцевого бюджету, а відтак слідкують за їх раціональним використанням.

Сьогодні ми поведемо мову про діяльність комісії з питань соціально-економічного розвитку та інвестицій, яку очолює Руслан Присяжний.

— Руслане Мирославовичу, які питання перебувають у полі зору Вашого депутатського об’єднання?

— Велику увагу приділяємо розробці та ефективній реалізації цільових районних програм, що стосуються соціально-економічного розвитку загалом і галузевих, зокрема. На початку нашої каденції ми звернули увагу на їх велику кількістю, тому розпочали інвентаризацію і оптимізацію, систематизуємо за галузями і видатками. Для прикладу, в освітній галузі Косівщини діяло понад п’ять різних програм, які часто потребували уточнень. Якщо в одній програмі був залишок коштів, а в другій – нестача, відділ освіти мусив чекати скликання чергової сесії і прийняття депутатами відповідного рішення, щоб «перекинути» ці гроші. З нашої ініціативи, спільно з відділом освіти і директорами шкіл було розроблено і затверджено одну програму. Це дасть змогу налагодити прозоріше використання бюджетних грошей. Їх розпорядникам буде легше контролювати видатки, розподіляти кошти між різними заходами, ефективніше їх і коригувати, і використовувати. Для цього треба буде просто уточнити заходи щодо програми, а не бюджетні призначення, як це було раніше.

Наша комісія розглядала і вносила корективи у розроблену управлінням економіки програму стратегії розвитку населених пунктів району до 2020 року. В неї включено найважливіші проблеми кожного села, селища і міста: добудова школи, капітальний ремонт дороги чи будівництво дитячого садочка… Вони були систематизовані, включені у програму і розплановані по роках, для поетапного вирішення. На сесії її було затверджено, відтак — включено в загальнообласну аналогічну програму.

— Очолювана Вами комісія опікується інвестиційними проблемами Косівщини. Що вже зроблено у цьому напрямку?

— Інвестор приходить у привабливий для нього регіон. Для Косівщини галуззю пріоритетного розвитку є туризм. Тому члени нашої комісії запропонували цілий ряд цікавих ідей для його підтримки і розвитку. Провели три спільні засідання з депутатською комісією з питань туризму, яку очолює Володимир Марчук. Разом дійшли висновку, що треба системно і потужно популяризувати наш район в Україні і світі. Для прикладу, Крим, який рекламує себе ще з часів СРСР, зараз витрачає на рекламні заходи коштів більше, ніж уся Західна Україна. Ми про такі потужні фінансові ін’єкції можемо лише мріяти.

Вивчали питання випуску рекламних путівників для кожного населеного пункту. Підрахували, що для цього необхідно приблизно 20 тисяч гривень… для кожного села. Це непідсильні для місцевого бюджету видатки. До минулорічного Гуцульського фестивалю ледве вдалось перевидати оновлений буклет «Туристична Косівщина». Відтак дійшли висновку – найліпший шлях популяризації Косівщини мінімальними коштами – створити вебсайти для кожного населеного пункту.

У наш час Інтернет діє як потужний засіб масової інформації. Не можна ігнорувати і треба максимально використовувати цей загалом дешевий і доступний для багатьох інформаційний ресурс. В мережі була доступною лише інформація про Косів, Шешори, Космач… Навіть таке красиве і дуже цікаве в історичному і культурному плані містечко як Кути донедавна не було представлено у «Вікіпедії» — всесвітній віртуальній енциклопедії.

Тому наша комісія ініціювала створення окремих вебсайтів та електронних адрес для 40 населених пунктів району. Їх назви зареєстровано у престижній зоні if.ua. Жодної бюджетної копійки на це не було використано. Ми сподівались, що сільські ради зрадіють такому «подарунку». Натомість часто бачили реакцію на кшталт «Навіщо нам це?». Здавалось, що місцева влада боїться, що у неї з’явиться зайва робота. А от у місцевих радах Косова, Смодної і Рожнова сучасний інформаційний ресурс відразу ж оцінили і використовують на повну потужність.

Ми планували, що популяризація наших сіл у всесвітній павутині допоможе привабити інвестора: головам рад легше буде налагоджувати безпосередні контакти, простіше надавати вичерпну інформацію, яка може зацікавити інвестора, зокрема, про вільні земельні ділянки чи нерухомість. Наприклад, одна з сільських рад на Волині опублікувала цікаве рішення такого змісту: хто виявить бажання побудувати в нашому селі дитячий садок, тому ми дамо ділянку для будівництва бази відпочинку на пільгових умовах оподаткування.

Інтернет — це дуже потужний потенціал. Сьогодні кожна місцева рада нашого району має свою електронну «газету», отже отримала додаткові важелі впливу на громадськість, може налагодити активний зворотний зв’язок, вивчати громадську думку з кожного важливого питання.

Минулого року вступив у дію закон про доступ до публічної інформації, який зобов’язує органи місцевого самоврядування обов’язково оприлюднювати рішення, які стосуються членів територіальної громади, зокрема, ставки місцевих податків та ін. Крім того, проекти таких рішень повинні бути опубліковані за 10 днів до їх прийняття. У районі діє 40 місцевих рад. Надрукувати ці матеріали «Гуцульський край» не зможе. Для цього треба буде випускати 40 додаткових випусків газети. Тому вебсайт для сільської ради — це не тільки рекламний ресурс, який привертає увагу до конкретного села туриста та інвестора. Це ще й важливий інструмент, який дає змогу органам місцевого самоврядування здійснювати свої повноваження.

Сприятливий інвестиційний клімат можна створити лише за умов чіткого розмежування територій населених пунктів. Ми обговорювали це важливе питання під час спільних засідань з комісією з питань комунальної власності і підприємництва (голова Василь Струк). Вели мову про розширення територій населених пунктів за рахунок лісів Райагролісу, готували відповідні звернення до вищих органів влади. Треба, щоб у кожному селі було передбачено територію для будівництва дитячого садочка, соціального житла, облаштування кладовища тощо. Населений пункт не має чіткої перспективи розвитку, якщо не спроможний виділити земельну ділянку для будівництва бази відпочинку та об’єктів, потрібних для інфраструктури села.

Але передусім привабливий інвестиційний клімат допомагають створити злагоджена робота всіх гілок місцевої влади, ініціатива самих територіальних громад, адже багато корисних справ можна виконати господарським способом, не чекаючи державних коштів. Інвестор прийде у гарне і чисте село, де немає калюж на дорогах, де сміття не встелює узбіччя і не звисає з берегів річок.

В нашому районі прийнято програму інвестиційної діяльності, яку розробляли управління економіки райдержадміністрація і наша комісія. Мета цієї програми – підготувати пакет документів щодо вільних земельних ділянок, виробничих площ та інших інвестиційних пропозицій, щоб їх можна було надати на розгляд потенційного інвестора. Аналізуємо пропозиції суб’єктів підприємницької діяльності щодо того, у яких напрямках вони хотіли би працювати, чи мають бажання створювати спільні з інвесторами проекти. Вивчаємо відповідний досвід Європи та інших областей України.

Дуже хочемо випустити компакт-диск про наш район, на якому зібрати і привабливо оформити найцікавішу і найвичерпнішу інформацію про наш район.

— Руслане Мирославовичу, розкажіть читачам нашого часопису. Хто ще входить до складу комісії, яку Ви очолюєте? Кого запрошуєте на засідання?

— Окрім мене, в комісію увійшли депутати районної ради Богдан Чепига, Василь Томин, Володимир Пітеляк, Назар Перкатюк. У кожному засіданні нашої комісії бере активну участь депутат районної ради, заступник голови РДА Ярослав Бринський.

Під час розгляду чергової проблеми запрошуємо на засідання фахівців, прислухаємось до їхньої думки і рекомендацій. Наприклад, депутат Богдан Чепига запропонував звернутися до начальника ДПІ Оксани Мельниченко з проханням організувати і провести розширену спільну зустріч членів нашої комісії, громадської ради, що діє при ДПІ і підприємців району, зайнятих у сфері туризму та інвестицій. У ній взяли участь власники туристичних садиб, готелів. Розмова була цікавою, конструктивною. Вважаємо за необхідне і надалі проводити такі зустрічі. Треба знати думку підприємців, цікавитись їхніми ідеями, перейматись проблемами, допомагати вирішувати їх. Адже ці люди допомагають наповнювати місцеві бюджети.

Члени нашої комісії представляють різні політичні сили, кожен з нас має свою позицію, своє бачення вирішення тих чи інших питань. Але між нами не буває сварок, бо розуміємо, що йдеться про соціально-економічний добробут Косівщини. А в цьому зацікавлений кожен з нас.

Розмову вела Аліса МУДРИЦЬКА.

0

Коментарі

Написати коментар

Вам потрібно увійти, щоб написати коментар.